ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОТРОПНИХ ПРЕПАРАТІВ У КОМПЛЕКСІ ЗАХОДІВ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ФОРМУ ШИЗОФРЕНІЇ З ДЕПРЕСИВНОЮ СИМПТОМАТИКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-1-11Ключові слова:
параноїдна шизофренія, депресивна симптоматика, медикаментозне лікування, медико-соціальна реабілітація, якість життяАнотація
Анотація. Постановка проблеми. Депресивна симптоматика при шизофренії зустрічається досить часто, тому актуальною проблемою є розробка комплексних підходів до лікування та реабілітації таких пацієнтів. Формулювання мети дослідження. Мета – проаналізувати ефективність використання психотропних препаратів у комплексі лікувально-реабілітаційних заходів при параноїдній шизофренії з депресивною симптоматикою. Огляд літератури. Захворювання на шизофренію вирізняється значними соціальними наслідками, що спричинає їх соціальну дезадаптацію та негативно впливає на якість життя як самих пацієнтів, так і їх мікросоціального оточення. Щодо медикаментозної терапії хворих на шизофренію при наявності депресивної симптоматики, досі немає єдиної думки серед фахівців щодо схем лікування. Матеріали та методи дослідження. В процесі дослідження використовувалися методи: клініко-анамнестичний (для оцінки даних анамнеза життя, хвороби, біографічних відомостей), клініко-психопатологічний (для оцінки стану хворих, визначення особливостей клінічної картини та перебігу захворювання, динаміки патологічних змін психіки на основі діагностичних критеріїв МКХ-10), патопсихологічний, математичної статистики. Виклад основного матеріалу. Розроблений нами комплекс заходів медико-соціальної реабілітації для хворих на параноїдну форму шизофренії вміщував медикаментозне лікування з урахуванням депресивної симптоматики, особливостей соціального функціонування та якості життя цього контингенту пацієнтів. Результати нашого дослідження показали, що тривалість періоду ремісії та настання екзацербації захворювання з розвитком симптомів депресії залежить від того, як довго хворі приймають підтримуючу терапію. Зниження тривалості прийому підтримуючої терапії сприяє скороченню ремісії та підвищенню частоти регоспіталізацій, що сприяє формуванню госпіталізму, знижує можливості для реадаптації пацієнтів у соціумі, призводить до обважнення перебігу хвороби та розвитку її депресивного компоненту. Запропонований нами комплекс реабілітації орієнтований на потреби хворих із депресією при шизофренії показав позитивні результати, які відображені у динаміці змін фактору тривоги та депресії шкали PANSS через 12 місяців катамнестичного спостереження. Висновки та перспективи подальших досліджень. Розроблений та впроваджений в результаті нашого дослідження комплекс заходів медико-соціальної реабілітації сприяє підвищенню комплайєнсу із збільшенням тривалості прийому підтримуючої терапії, що впливає на тривалість ремісії, покращення реадаптації пацієнтів у соціумі, підвищення їх працездатності, працевлаштування, зниження рівня інвалідності. Вчасний початок комплексної медико-соціальної реабілітації, яка вміщує медикаментозну терапію з урахуванням особливостей депресивної симптоматики при параноїдній формі шизофренії, сприяє збереженню професійного рівня та працездатності таких хворих, що забезпечує вищий рівень їх соціального функціонування та якості життя.
Посилання
Абрамов В. А., Денисов Є. М., Ряполова Т. Л. та ін. Психоосвітня робота в системі медико-соціальної реабілітації хворих на шизофренію: Методичні рекомендації. Київ, 2008. 18 с.
Венгер О. П., Мисула Ю. І. До питання реабілітації хворих з психічними порушеннями, Інтегративні підходи в діагностиці і лікуванні психічних та психосоматичних хвороб : матеріали конференції. Вінниця, 2021. 12 с.
Венгер О. П., Мисула Ю. І. Клінічне порівняння застосування соліану (амісульприду) та типових нейролептиків при лікуванні хворих на параноїдну форму шизофренії, Сучасні проблеми неврології і психіатрії : матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Тернопільської обласної психоневрологічної та 50-річчю кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології ТДМУ імені І.Я. Горбачевського. 2008. С. 142–143.
Гаврилова О. К., Шевченко В. А, Загієв В. В., Шмуклер А. Б. Клініко-соціальні характеристики хворих на шизофренію та розлади шизофренічного спектру та завдання щодо їх психосоціальної терапії та реабілітації, Соціальна та клінічна психіатрія. 2006. №4. С. 10–13. (рос.)
Данилов Д. С. Сучасні психофармакотерапевтичні підходи до корекції негативних розладів у хворих на шизофренію, Огляд психіатрії та медичної психології. 2014. № 3. С. 69–79. (рос.)
Живаго Х. С. (2016), Особливості якості життя хворих на параноїдну шизофренію із симптомами депресії, Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2016. Вип. 3 № 2. С. 20–24.
Жукова О. О., Кром І. Л. Якість життя як багатофакторний критерій оцінки стану хворих на шизофренію, Бюлетень медичних Інтернет-конференцій. 2011. Т. 1. № 7. С. 35–37. (рос.)
Маляров С. А., Блажевич Ю. А. Порівняльна оцінка ефективності оланзапіну, галоперидолу та клозапіну в період активної терапії хворих на шизофренію та шизоафективний розлад: результати ретроспективного натуралістичного дослідження, Соціальна та клінічна психіатрія. 2006. Т. 16. № 3. С. 61–69. (рос.)
Мішиєв В. Д. Лікування хворих на шизофренію з використанням атипових антипсихотиків : інформ. лист, Нац. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України ; Київ. міська клінічна психоневрологічна лікарня. К., 2010. (Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я. Укрмедпатентінформ. 2010. № 212. Вип. 2. Психіатрія).
Напрєєнко О. К., Процик В. О., Пампуха Л. С. Шизофренія з симптомами депресії: клінічні прояви та лікування тіорилом (тіоридазином). Український вісник психоневрології. 2006. Т. 14. Вип. 1 (46). С. 90–92.
Напрєєнко, О. К., Зільберблат, Г. М., Іващенко, Н. Є. Реабілітація хворих на шизофренію з симптомами депресії. Архів психіатрії. 2012. Т. 19. № 4 (17). С. 69–75. (рос.)
Оруджев Н. Я., Тараканова Є. А. Біопсихосоціальна концепція, якість життя та реабілітація хворих на шизофренію. Казанський медичний журнал. 2021. Т. 91. Вип. 2. С. 264–267. (рос.)
Скрипніков А. М., Шиндер В. В. Порівняльна характеристика терапевтичної ефективності рисперону та кветирону при лікуванні депресивно-параноїдних станів у хворих на шизофренію. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2010. Т. 10. № 2 (30). С. 105–109.
Скрипніков А. М., Животовська Л. В., Шиндер В. В. Фармакотерапія депресивно-параноїдних станів у хворих на шизофренію. Вісник психіатрії та психофармакотерапії. 2010. № 1 (17). С. 104–108.
Abbasi S. H., Behpournia H., Ghoreshi A., et al. The effect of mirtazapine add on therapy to risperidone in the treatment of schizophrenia: A double-blind randomized placebo-controlled trial. Schizophrenia Research. 2010. Vol. 116. P. 101–106.
Ceskova E., Silhan P. Novel treatment options in depression and psychosis. Neuropsychiatric disease and treatment. 2018. Vol. 14. P. 741.
Cichocki Ł., Cechnicki А., Franczyk-Glita J., et al. Quality of life in a 20-year follow-up study of people suffering from schizophrenia. Comprehensive Psychiatry. 2015. Vol. 56. pp. 133–140. URL: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0010440X14002739.
Cramer J., Rosenheck R., Xu W., et al. Quality of Life in Schizophrenia: A Comparison of Instruments. Schizophrenia Bulletin. 2000. Vol. 26. № 3(20). P. 659–666.
Craske, M. G., Meuret, A. E., Ritz, T., et al. Positive affect treatment for depression and anxiety: A randomized clinical trial for a core feature of anhedonia. Journal of Consulting and Clinical Psychology. (2019). Vol. 87 (5). P. 457.
Foti D., Novak K. D., Hill K. E., Oumeziane B. A. Neurophysiological assessment of anhedonia in depression and schizophrenia. Neurobiology of abnormal emotion and motivated behaviors. 2018. P. 242–256.
Gannon J. M., Brar J., Rai A., & Chengappa K. R. Effects of a standardized extract of Withania somnifera (Ashwagandha) on depression and anxiety symptoms in persons with schizophrenia participating in a randomized, placebo-controlled clinical trial. Ann Clin Psychiatry. 2019. Vol. 31(2). P. 123–129.
Kalin N. H. Depression and Schizophrenia: Sleep, Medical Risk Factors, Biomarkers, and Treatment. American Journal of Psychiatry. 2021. Vol. 178(10). P. 881–884.
Krynicki C. R., Upthegrove R., Deakin J. F. W., Barnes T. R. The relationship between negative symptoms and depression in schizophrenia: a systematic review. Acta Psychiatrica Scandinavica. 2018. Vol. 137(5). P. 380–390.
Lambert, C., Da Silva, S., Ceniti, A. K., et al. Anhedonia in depression and schizophrenia: A transdiagnostic challenge. CNS neuroscience & therapeutics. 2018. Vol. 24(7). P. 615–623.
Mikulska J., Juszczyk G., Gawrońska-Grzywacz M., Herbet M. HPA axis in the pathomechanism of depression and schizophrenia: new therapeutic strategies based on its participation. Brain Sciences. 2021. Vol. 11(10). P. 1298.
Musliner K. L., Mortensen P. B., McGrath J. J., et al. Association of polygenic liabilities for major depression, bipolar disorder, and schizophrenia with risk for depression in the Danish population. JAMA psychiatry. 2019. Vol. 76(5). P. 516–525.
Peng S., Li W., Lv L., Zhang Z., Zhan X. BDNF as a biomarker in diagnosis and evaluation of treatment for schizophrenia and depression. Discovery medicine. 2018. Vol. 26(143). P. 127–136.
Zisook S., Kasckow J. W., Lanouette N. M. et al. Augmentation with citalopram for suicidal ideation in middle-aged and older outpatients with schizophrenia and schizoaffective disorders who have subthreshold depressive symptoms: a randomized controlled trial. J. Clin. Psychiatry. 2010. Vol. 712. Issue7. P. 915–922.
