ОСОБЛИВОСТІ ЗРОСТУ ТА ВАГИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ МОБІЛІЗАЦІЙНОГО ВІКУ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-4-5Ключові слова:
хвороби серця, серцево-судинні захворювання, військовослужбовці, ожирінняАнотація
Стаття присвячена дослідженню особливостей зросту та ваги у військовослужбовців мобілізаційного віку із серцево-судинними захворюваннями (ХСК). Дослідження включало клініко-антропометричне обстеження учасників, вимірювання зросту, маси тіла та розрахунок індексу маси тіла (ІМТ). Результати аналізу дозволили виявити різноманітність у зрості та масі тіла серед досліджуваних осіб, а також виявити високий рівень надлишкової маси тіла та ожиріння серед військовослужбовців. Додатково, була проаналізована асоціація між наявністю надлишкової маси тіла та ожирінням із ризиком розвитку ХСК. Висновки статті підкреслюють важливість уваги до фізичного здоров’я військовослужбовців мобілізаційного віку та необхідність розробки ефективних стратегій профілактики та лікування ХСК у цієї категорії населення. Мета. Мета статті полягає у дослідженні особливостей зросту та ваги у військовослужбовців мобілізаційного віку із серцево-судинними захворюваннями. Матеріали і методи. За період 2014 – 2023 роки в умовах госпіталізації на стаціонарне лікування на базі ДУ «НІССХ ім. М.М. Амосова НАМН України» проведено обстеження та хірургічне лікування 1127 пацієнтів з анамнезі у яких, наявні найпоширеніші ХСК та/або бойові ураження грудної порожнини, бойова травма серця та магістральних судин. Результати. Вибірка включала 1127 військовослужбовців, з яких 135 були частиною групи порівняння, яка включала учасників, які брали участь в АТО/ООС у період з червня 2014 року по січень 2022 року, та 992 військовослужбовців, які були частиною групи дослідження, що складалася з військовослужбовців Збройних сил України, які служили з лютого 2022 року по грудень 2023 року. Висновки. Виявлено високу частоту найпоширеніших хвороб серця, зокрема тих, що вимагали хірургічного втручання, серед обох груп. Загалом, 1023 випадки (90,8%) виявлені як найпоширеніші хвороби серця, в той час як 104 випадки (9,2%) віднесені до захворювань тривалих та магістральних судин. Ці результати вказують на серйозні проблеми зі здоров’ям серцево-судинної системи серед військовослужбовців як під час участі в АТО/ООС, так і після них. Це свідчить про необхідність подальших досліджень та розвитку програм профілактики та лікування серцево-судинних захворювань серед військовослужбовців. Також варто приділити увагу питанням підвищення якості медичного обслуговування для забезпечення оптимального стану здоров’я цієї категорії населення, що має стратегічне значення для національної безпеки.
Посилання
Ткачук І.М. Хвороби системи кровообігу у військовослужбовців збройних сил україни: вплив на придатність до військової служби на сучасному етапі. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2017. № 4 (74). С. 18–22.
Депутат Ю.М., Бєлов О.А., Сімперович С.В., Ричка О.В., Гусак Н.М. Вивчення впливу факторів оточуючого середовища, військової праці та бойової діяльності на стан здоров’я та захворюваність військовослужбовців в зоні АТО . Проблеми військової охорони здоров’я : збірник наукових праць Української військово-медичної академії. Київ. 2019. URL : https://uvma.mil.gov.ua/files/zbirnyk_nauk_prac.pdf
Кошак С. Ф. Лікування травми грудної клітки. Харківська хірургічна школа. 2021. № 2(107). С. 48–51.
Occult traumatic pneumothorax: diagnostic accuracy of lung ultrasonography in the emergency department / G. Soldati et al. Chest. 2008. № 133. P. 204–211.
Дикан І. Променева діагностика торакальних вогнепальних поранень. Radiation Diagnostics, Radiation Therapy. 2020. № 2. С. 70–80.
Клініко-діагностичні аспекти вогнепальних поранень порожнистих органів живота (досвід АТО /ООС ) / О. І. Гречаник та ін. Харківська хірургічна школа. 2022. № 1. С. 71–81.
Хоменко І.П., Єнін Р. В., Тертишний С. В. Можливості ендовідеохірургії в лікуванні поранень і травм живота на другому рівні медичної допомоги у зоні проведення антитерористичної операції. Одеський медичний журнал. 2017. № 3. С. 27–31.
Negative pressure wound therapy for surgical site infections: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials / H. Z. Li et al. Clinical microbiology and infection: the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases. 2019. Vol. 25. № 11. P. 1328–1338.
Saeg F., Schoenbrunner A., Janis J. Evidence-based wound irrigation: separating fact from fiction. Plastic and reconstructive surgery. 2021. Vol. 148. № 4. P. 601–614.
Maurya S., Bhandari P. S. Negative pressure wound therapy in the management of combat wounds: a critical review. Advances in wound care. 2016. Vol. 5. № 9. P. 379–389.
