ВПЛИВ НУТРИТИВНОГО СТАТУСУ НА РИЗИК РОЗВИТКУ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ У ПАЦІЄНТІВ З ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-1-5Ключові слова:
метаболічний синдром, ожиріння, нутритивний статус, інсулінорезистентність, цукровий діабет другого типу, серцево-судинні захворюванняАнотація
На сьогодні проблема ожиріння є актуальною у світовому масштабі через пов'язані з нею метаболічні та серцево-судинні ускладнення, що спричиняє розвиток метаболічного синдрому. Метаболічний синдром (МС) – це сукупність метаболічних факторів ризику, що характеризується абдомінальним ожирінням, дисліпідемією, низьким рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності, артеріальною гіпертензією та інсулінорезистентністю, що призводить до розвитку метаболічних розладів, як-от цукровий діабет другого типу, хронічні захворювання нирок, неалкогольна жирова хвороба печінки, які є основними причинами пошкодження судин. Зміни способу життя, особливо харчових звичок, є основною терапевтичною стратегією для лікування та профілактики метаболічного синдрому. Це дослідження містить практичні ідеї для покращення лікування у співпраці між клініцистами, дієтологами, МС-пацієнтами із ожирінням. Мета. Аналіз взаємозв’язку між нутритивним статусом та розвитком МС у людей з ожирінням. Матеріали та методи. У дослідженні проведено пошук та аналіз наукових релевантних інформаційних джерел щодо факторів ризику метаболічного синдрому, можливостей його попередження в осіб з ожирінням. У роботі застосовано бібліосемантичний метод, методи порівняльного аналізу, систематизації й узагальнення інформації та структурно-логічного аналізу. Результати й обговорення. Основним джерелом розвитку МС є інсулінорезистентність, яка відіграє центральну роль у початку, прогресуванні та переході МС до інших метаболічних розладів. Високий ризик розвитку метаболічного синдрому наявний у осіб, які схильні до збільшеного споживання вуглеводів, що сприяє підвищенню артеріального тиску, тригліцеридів та холестерину ліпопротеїнів низької щільності. Споживання продуктів з низьким глікемічним індексом та високим вмістом клітковини сприяє зниженню інсулінемії та резистентності до інсуліну. Дієта з низьким вмістом жиру сприятливо впливає на управління систолічним і діастолічним артеріальним тиском, а також покращує ліпідний профіль, проте лише у короткостроковій перспективі. Споживання великої кількості насичених жирів і трансжирних кислот пов’язане з негативним впливом на дію інсуліну, тоді як споживання мононенасичених та поліненасичених жирів чинить протилежний ефект. Незамінні мононенасичені жирні кислоти та невеликі кількості поліненасичених жирних кислот підтримують нормальний рівень холестерину та здоров’я серцево-судинної системи. Дієта з високим вмістом білка є ефективною при лікуванні ожиріння, МС і контролю глікемії. Висновки. Сучасні дієти та моделі харчування мають різний вплив на кожен фактор ризику МС, але всі вони повинні бути сумісні з обмеженням калорійності, що є найефективнішим при метаболічних порушеннях. Правильні рекомендації щодо харчування з контрольованим енергоспоживанням можуть вплинути та запобігти розвитку MС у пацієнтів із ожирінням.
Посилання
Лісун Ю., Яловицька О. Оцінка нутритивного статусу пацієнтів з надлишковою масою тіла та ожирінням лікарем анастезіологом-інтенсивістом. Pain, anaesthesia and intensive care. 2022. Вип. 3(100). С. 30–35. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(100).2022.267764
Ambroselli D., Masciulli F., Romano E., Catanzaro G., Besharat Z.M., Massari M.C., Ferretti E., Migliaccio S., Izzo L., Ritieni A. et al. New advances in metabolic syndrome, from prevention to treatment: the role of diet and food. Nutrients. 2023. Vol. 15. P. 640. https://doi.org/10.3390/nu15030640
Asahara S. I., Miura H., Ogawa W., Tamori Y. Sex difference in the association of obesity with personal or social background among urban residents in Japan. PLoS ONE. 2020. Vol. 15. P. e0242105. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0242105
Balakrishna Y., Manda S., Mwambi H., van Graan A. Identifying nutrient patterns in south african foods to support national nutrition guidelines and policies. Nutrients. 2021. Vol. 13. P. 3194. https://doi.org/10.3390/nu13093194
Castro-Barquero S., Ruiz-León A.M., Sierra-Pérez M., Estruch R., Casas R. Dietary strategies for metabolic syndrome: a comprehensive review. Nutrients. 2020. Vol. 12(10). P. 2983. https://doi.org/10.3390/nu12102983
Chait A., den Hartigh L. J. Adipose tissue distribution, inflammation and its metabolic consequences, including diabetes and cardiovascular disease. Frontiers in Cardiovascular Medicine. 2020. Vol. 7. P. 22. https://doi.org/10.3389/fcvm.2020.00022
Cruz I. R., Mourão D. M., Freitas D. A., Souza A. G., Pereira A. R., Aidar F. J., Carneiro A. L. Nutritional status associated with metabolic syndrome in middle-school children in the city of montes claros – MG, Brazil. Journal of Human Kinetics. 2014 Vol. 43. P.97–104. https://doi.org/10.2478/hukin-2014-0094
Dash I., Sampson U., Sahu P. K., Kumar S., Panda J. Nutritional status associated with metabolic syndrome. International Journal of Health Sciences. 2022. Vol. 6(S5). P. 2364–2372. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6nS5.9148
Dekhtiar Y. М., Kostyev F. I., Zalyva K. A. Features treatment of idiopathic overactive bladder without detrusor overactivity. Likarska sprava. 2019. No. 7-8. P. 35–40. URL: https://doi.org/10.31640/jvd.7-8.2019(5) (date of access: 02.04.2025).
Guasch-Ferré M., Satija A., Blondin S.A., Janiszewski M., Emlen E., O’Connor L.E., Campbell W.W., Hu F.B., Willet W.C., Stampfer M.J. Meta-analysis of randomized controlled trials of red meat consumption in comparison with various comparison diets on cardiovascular risk factors. Circulation. 2019. Vol. 139. P.1828–1845. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.118.035225
Hegedűs C., MuresanM., Badale A., Bombicz M., Varga B., Szilágyi A., Sinka D., Bácskay I., Popoviciu M., Magyar I. et al. SIRT1 activation by equisetum arvense L. (Horsetail) modulates insulin sensitivity in Streptozotocin induced diabetic rats. Molecules. 2020. Vol. 25. P.2541. https://doi.org/10.3390/molecules25112541
Hemler E.C., Hu F.B. Plant-based diets for cardiovascular disease prevention: all plant foods are not created equal. Current Atherosclerosis Reports. 2019. Vol. 21. P. 18. https://doi.org/10.1007/s11883-019-0779-5
Hoyas I, Leon-Sanz M. Nutritional challenges in metabolic syndrome. Journal of Clinical Medicine. 2019. Vol. 8(9). P. 1301. https://doi.org/10.3390/jcm8091301
World Health Organization. Obesity and overweight. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-andoverweight
Huang X., Hu L., Li, J. et al. The association of nutritional and inflammatory status with cardiovascular and all-cause mortality risk among US patients with metabolic syndrome. Scientific Reports. 2025. Vol. 9589. https://doi.org/10.1038/s41598-025-94061-7
Jovanovski E., Khayyat R., Zurbau A., Komishon A., Mazhar N., Sievenpiper J. L., Mejia S. B., Ho H.V.T., Li D., Jenkins A. L., et al. Should viscous fiber supplements be considered in diabetes control? Results from a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Diabetes Care. 2019. Vol. 42. P. 755–766. https://doi.org/10.2337/dc18-1126
Kahleova H., Salas-Salvadó J., Rahelić D., Kendall C. W., Rembert E., Sievenpiper J. L. Dietary patterns and cardiometabolic outcomes in diabetes: a summary of systematic reviews and meta-analyses. Nutrients. 2019. Vol. 11. P. 2209. https://doi.org/10.3390/nu11092209
Konieczna J., Romaguera D., Pereira V., Fiol M., Razquin C., Estruch R., Asensio E. M., Babio N., Fitó M., Gómez-Gracia E., et al. Longitudinal association of changes in diet with changes in body weight and waist circumference in subjects at high cardiovascular risk: The PREDIMED trial. The International Journal of Behavioral Nutrition and Physical Activity. 2019. Vol. 16. P. 139. https://doi.org/10.1186/s12966-019-0893-3
Liu Y. S., Wu Q. J., Xia Y., Zhang J. Y., Jiang Y. T., Chang Q., Zhao Y. H. Carbohydrate intake and risk of metabolic syndrome: A dose-response meta-analysis of observational studies. Nutrition, Metabolism & Cardiovascular Diseases. 2019. Vol. 29. P. 1288–1298. https://doi.org/10.1016/j.numecd.2019.09.003
Liu J., Lu W., Lv Q., Wang Y., Xu X., He Y., Chang H., Zhao Y., Zhang X., Zang X., Zhang H. Impact of dietary patterns on metabolic syndrome in young adults: a cross-sectional study. Nutrients. 2024. Vol. 16(17). P. 2890. https://doi.org/10.3390/nu16172890
Monserrat-Mesquida M., Quetglas-Llabrés M., Capó X., Bouzas C., Mateos D., Pons A., Tur J.A., Sureda A. Metabolic syndrome is sssociated with oxidative stress and proinflammatory state. Antioxidants. 2020. Vol. 9. P. 236. https://doi.org/10.3390/antiox9030236
Putri M. M., Nurhalimah A. S., Anindya I. D., Rifaldi M. S., Azzahra S. T., Fitrianingsih A.D.R. The relationship of nutritional status with the incidence of metabolic syndrome in security and order employees in universitas Pendidikan Indonesia. Journal of Applied Food and Nutrition. 2024. Vol. 5(1). P. 10–16. https://doi.org/10.17509/jafn.v5i1.70001
Osadnik K, Osadnik T, Lonnie M, et al. Metabolically healthy obese and metabolic syndrome of the lean: the importance of diet quality. Analysis of MAGNETIC cohort. Nutrition Journal. 2020. Vol. 19. P. 19. https://doi.org/10.1186/s12937-020-00532-0
Pelczynska M., Mikulska A. A., Czyzewska K., Bogdanski P., Grzelak T. The Association of serum circulating neuropeptide Q and chemerin levels with cardiometabolic risk factors among patients with metabolic syndrome. Biomolecules. 2021. Vol. 11. https://doi.org/10.3390/biom11121863
Quarta A., Quarta M. T., Mastromauro C., Chiarelli F., Giannini C. Influence of nutrition on growth and development of metabolic syndrome in children. Nutrients. 2024 Vol. 16(22). P. 3801. https://doi.org/10.3390/nu16223801
Ramezani-Jolfaie N., Mohammadi M., Salehi-Abargouei A. The effect of healthy Nordic diet on cardio-metabolic markers: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled clinical trials. European Journal of Nutrition. 2019. Vol. 58. P. 2159–2174. https://doi.org/10.1007/s00394-018-1804-0
Rhee E.J. The influence of obesity and metabolic health on vascular health. Endocrinology and Metabolism. 2022. Vol. 37(1). P. 1–8. https://doi.org/10.3803/EnM.2022.101
Ruscica M., Corsini A., Ferri N., Banach M. & Sirtori C. R. Clinical approach to the inflammatory etiology of cardiovascular diseases. Pharmacological Research. 2020. Vol. 159. P. 104916. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2020.104916
Samson R., Ennezat P.V., Le Jemtel T.H., Oparil S. Cardiovascular disease risk reduction and body mass index. Current Hypertension Reports. 2022. Vol. 24(11). P. 535–546. https://doi.org/10.1007/s11906-022-01213-5
Sanyaolu A., Okorie C., Qi X., Locke J., Rehman S. Childhood and adolescent obesity in the United States: A public health concern. Global Pediatric Health. 2019. Vol. 6. 10.1177/2333794X19891305
Schwingshackl L., Chaimani A., Schwedhelm C., Toledo E., Pünsch M., Hoffmann G., Boeing H. Comparative effects of different dietary approaches on blood pressure in hypertensive and pre-hypertensive patients: A systematic review and network meta-analysis. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 2019. Vol. 59. P. 2674–2687. https://doi.org/10.1080/10408398.2018.1463967
Seo E. H., Kim H., Kwon O. Association between total sugar intake and metabolic syndrome in middle-aged korean men and women. Nutrients. 2019. Vol.11. P. 2042. https://doi.org/10.3390/nu11092042
Singh R., Rathore S. S., Khan H., Karale S., Chawla Y., Iqbal K., Bhurwal A., Tekin A., Jain N., Mehra I. Anand S., Reddy S., Sharma N., Sidhu G. S., Panagopoulos A., Pattan V., Kashyap R., Bansal V. Association of obesity with COVID-19 severity and mortality: An updated systemic review, meta-analysis, and meta-regression. Frontiers in Endocrinology. 2022. Vol. 13. P. 780872. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.780872
Sluik D., Brouwer-Brolsma E. M., Berendsen A.A.M., Mikkilä V., Poppitt S. D., Silvestre M. P., Tremblay A., Pérusse L., Bouchard C., Raben A., et al. Protein intake and the incidence of pre-diabetes and diabetes in 4 population-based studies: The PREVIEW project. The American Journal of Clinical Nutrition. 2019. Vol. 109. P. 1310–1318. https://doi.org/10.1093/ajcn/nqy388
Spearman C. W., Afihene M., Betiku O., Bobat B., Cunha L., Kassianides C., Katsidzira L., Mekonnen H. D., Ocama P., Ojo O., Paruk I., Tzeuton C., Sonderup M. W. Epidemiology, risk factors, social determinants of health, and current management for non-alcoholic fatty liver disease in sub-Saharan Africa. The Lancet Gastroenterology and Hepatology. 2021. Vol. 6. P. 1036–1046. https://doi.org/10.1016/S2468-1253(21)00275-2
Stepanov Y., Titova M., Stoikevich M. Nutritional status of patients with chronic inflammatory bowel diseases and methods of its assessment. Gastroenterology. 2021. Vol. 53(4). P. 273–281. https://doi.org/10.22141/2308-2097.53.4.2019.182407
Tal B., Sack J., Yaron M., Shefer G., Buch A., Ben Haim L., Marcus Y., Shenkerman G., Sofer Y., Shefer L., Margaliot M., Stern N. Increment in dietary potassium predicts weight loss in the treatment of the metabolic syndrome. Nutrients. 2019. Vol. 11. P. 1256. https://doi.org/10.3390/nu11061256
Ushula T.W., Mamun A., Darssan D., Wang W.Y.S., Williams G. M., Whiting S. J., Najman J. M. Dietary patterns and the risks of metabolic syndrome and insulin resistance among young adults: Evidence from a longitudinal study. Clinical Nutrition. 2022. Vol. 41. P. 1523–1531. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2022.05.006
Vasamsetti S. B., Natarajan N., Sadaf S., Florentin J., Dutta P. Regulation of cardiovascular health and disease by visceral adipose tissue-derived metabolic hormones. Journal of Physiology. 2022. Vol. 601(11). P. 2099–2120. https://doi.org/10.1113/JP282728
Yang M., Liu S., Zhang C. The related metabolic diseases and treatments of obesity. Healthcare. 2022. Vol. 10. P. 1616. https://doi.org/10.3390/healthcare10091616
Zhang C., Liu S., Yang M. Hepatocellular carcinoma and obesity, type 2 diabetes mellitus, cardiovascular disease: causing factors, molecular links, and treatment options. Frontiers in Endocrinology. 2021. Vol. 12. P. 808526. https://doi.org/10.3389/fendo.2021.808526
Zocchi M., Della Porta M., Lombardoni F., Scrimieri R., Zuccotti G. V., Maier J. A., Cazzola R. A Potential interplay between HDLs and adiponectin in promoting endothelial dysfunction in obesity. Biomedicines. 2022. Vol. 10. P.1344. https://doi.org/10.3390/biomedicines10061344
