МОТИВАТОРИ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.16Ключові слова:
громадянська компетентність, студентська молодь, громада, освітнє середовище, чинники, механізмиАнотація
Актуальність дослідження соціально-психологічних проблем розвитку громадянської компетентності молоді в освітньому середовищі зумовлюється необхідністю поглиблення уявлень про чинники й механізми впливу освітньої громади на розвиток компетентної громадянської взаємодії, а також потребою у визначенні та поширенні практик взаємодії, які сприяли би розвитку громадянської компетентності студентства в освітньому середовищі. Метою статті є визначення так званих мотиваторів розвитку громадянської компетентності молоді в освітній громаді, а також презентація результатів емпіричного дослідження настанов суб’єктів освітнього процесу щодо ефективності цих мотиваторів у процесі розвитку громадянської компетентності студентства. Мотиватори визначаються на основі теоретичного аналізу чинників і механізмів громадянського залучення у громаді, що виокремлені в результаті інтеграції теорії екологічних систем, соціального капіталу, аналізу норм та моделі колективної ефективності, а також теорій розвитку, що й зумовлює наукову новизну дослідження. Перелік мотиваторів охоплює, зокрема, ознайомлення з новим знанням і новими поглядами; взаємодію з людьми, які представляють різні соціальні, вікові й етнічні групи, мають інші думки; схвальну позитивну оцінку студентів і викладачів; зобов’язання перед громадою; рефлексію щодо громадянських проблем тощо. Емпіричне дослідження настанов суб’єктів освітнього процесу щодо значущості визначених мотиваторів для розвитку громадянської компетентності студентства дає змогу зробити такі висновки: по-перше, молодь демонструє тенденцію віддавати перевагу мотиваторам, що пов’язані з персональними зв’язками в освітньому оточенні та персональним розвитком; по-друге, молодь, на відміну від викладачів, не вважає практики залучення до діяльності задля спільного блага ефективними для розвитку громадянської компетентності студентства.
Посилання
Бандура А. Теория социального научения. Санкт-Петербург : Евразия, 2000. 320 с.
Позняк С.І. Взаємодія в освітньому середовищі як чинник розвитку громадянської компетентності молоді: концептуальні основи дослідження. Проблеми політичної психології. 2020. Вип. 9(23). C. 195–213.
Altman I., Low S. Place attachment. Boston, MA : Springer US, 1992. 328 p.
Bersand A. The crisis as an opportunity to learn. Or: “Collated civic education” in the context of the COVID-19 pandemic. Journal of Social Science Education. 2020. Vol. 19. P. 8–14.
Erikson E.H. Identity, youth and crisis. New York : WW. Norton & Company, 1968. 336 p.
Schools and Community Climates and Civic Commitments: Patterns for Ethnic Minority and Majority Students / C. Flanagan, P. Cumsille, S. Gill, L.S. Gallay. Journal of Educational Psychology. 2007. Vol. 99. Issue 2. P. 421–431.
Galston W.A. Political knowledge, political engagement, and civic education. Annual Review of Political Science. 2001. Vol. 9. Issue 4. P. 217–234.
Neighborhood social connectedness and adolescent civic engagement: an integrative model / M. Lenzi, A. Vieno, M. Pastore, M. Santinello. Journal of Environmental Psychology. 2013. № 34. P. 45–54.
Leventhal T., Brooks-Gunn J. The neighborhoods they live in: the effects of neighborhood residence on child and adolescent outcomes. Psychological Bulletin. 2000. Vol. 126. Issue 2. P. 309–337.
Reichert F., Torney-Purta J. A cross-national comparison of teachers’ beliefs about the aims of civic education in 12 countries: a person-centered analysis. Teaching and Teacher Education. 2019. Vol. 77. P. 112–125.
Selman R.L. The promotion of social awareness: powerful lessons from the partnership of developmental theory and classroom practice. New York : Russell Sage Foundation, 2003. 325 p.
Тorney-Purta J., Barber C. Fostering young people’s support for participatory human rights through their developmental niches. American Journal of Orthopsychiatry. 2001. Vol. 81. Issue 4. P. 473–481.
Torney-Purta J., Schwille J., Amadeo J.-A. Civic education across countries: twenty-four case studies from the IEA Civic Education Project. Amsterdam : International Association for the Evaluation of Educational Achievement, 1999. 611 p.
Youniss J. Civic education: what schools can do to encourage civic identity and action. Applied Developmental Science. 2011. Vol. 15. Issue 2. P. 98–103.
Watts R., Flanagan C. Pushing the envelope on youth civic engagement: a developmental and liberation psychology perspective. Journal of Community Psychology. 2007. Vol. 35. Issue 6. P. 1–14.
Watts R., Williams N., Jagers R. Sociopolitical development. American Journal of Community Psychology. 2003. Vol. 31. № 1–2. P. 185–194.
Wilkenfeld B., Lauckhartdt J., Torney-Purta J. The relation between developmental theory and measures of civic engagement in research on adolescents. Handbook of research on civic engagement in youth / L.R. Sherrod, J. Torney-Purta, C.A. Flanagan (eds.). Hoboken, NJ : John Wiley & Sons, Inc., 2010. P. 172–200.
Developing civic engagement within a civic context / J.F. Zaff, D. Hart, C.A. Flanagan, J. Youniss, P. Levine. The handbook of life-span development, in 2 vols. / M.E. Lamb, A.M. Freund (eds.). Hoboken, NJ : John Wiley & Sons, Inc., 2010. Vol. 2 : Social and emotional development. P. 590–630.
