ЕМПІРИЧНІ КОНСТРУКТИ СОЦІО-ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ МЕДИЧНОЇ СФЕРИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.4.7Ключові слова:
соціо-емоційна компетентність, акушери-гінекологи, медичні працівники, професійна діяльність, професійна комунікація, соціо-емоційна обізнаність, соціальне керування, саморегуляція, самоефективністьАнотація
Статтю присвячено аналізу соціально-емоційної компетентності акушерів-гінекологів як чинника професійної діяльності в медичній галузі. Здійснено теоретичний аналіз та узагальнення сучасних підходів до розуміння соціоемоційної компетентності як інтегративного, полікомпонентного утворення, що сприяє емоційно-регулятивній, соціально-комунікативній, когнітивній та поведінковій складовості, синергія яких забезпечує ефективну професійну комунікацію, саморегуляцію та психологічну стійкість фахівця. Встановлено, що соціоемоційна компетентність акушерів-гінекологів має переважно середній рівень сформованості, що підтверджується узгодженими показниками за більшістю структурних компонентів. Дані свідчать про наявність достатнього ресурсу для ефективної професійної взаємодії, вказуючи на обмежені можливості реалізації ресурсів в умовах тривалого емоційного напруження, високої відповідальності та професійного стресу. Виявлено статеві відмінності за загальним показником СЕК та такими її складовими, як соціоемоційна обізнаність, самосвідомість і соціальне керування, з вищими значеннями у жінок-акушерів-гінекологів. Розглянуті емпіричні дані, підтверджують взаємозв'язок рівня соціо-емоційної компетентності з показниками професійної ефективності, саморегуляції, емпатії та стресостійкості медичних працівників. Підкреслено, що сформованість соціально-емоційної компетентності сприяє оптимізації професійної комунікації з пацієнтами, зниженню психоемоційного напруження та підвищенню якості медичної допомоги. Показано, що сформованість соціально-емоційної компетентності сприяє зниженню психоемоційного напруження, підвищенню професійної бадьорості та підвищенню якості медичної допомоги в умовах високої емоційної відповідальності. Зроблено висновок про необхідність цілеспрямованого розвитку соціально-емоційної компетентності в процесі професійної підготовки та післядипломної освіти акушерів-гінекологів як складової їх професійної компетентності.
Посилання
Всеукраїнська програма ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської. Координаційний центр з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України. URL: https://howareu.com/pro-prohramu
Глядик Б. М., Петришин Л. Й., Кульчицький В. Й., Кульчицький Т. Р. Сутність соціокомунікативної компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери. Актуальні питання розвитку науки та інновацій. 2024. № 1 (27). С.34–45. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2024-1-34-45
Да Сілва, Т. Х. Цінність емоційного інтелекту в акушерстві: покращення догляду та результатів для матерів та немовлят через цілі сталого розвитку та лідерство. J. Womens Healthc. Midwifery Res. 2024. № 3 (4). С. 1–6. URL: https://kclpure.kcl.ac.uk/ws/portalfiles/portal/291633025/the-value-of-emotional-intelligence-in-midwifery-enhancing-care-and-outcomes-for-mothers-and-infantsthrough-sustainable-developme.pdf
Климчук В. О. Математичні методи у психології: навч. посіб. для студентів психологічних спеціальностей. Київ : Освіта України, 2009. 288 с.
Лартей Дж. К., Ампонса-Тавіа К., Осафо Дж. Емоційний інтелект та сприйняття організаційної підтримки як предиктори емоційного виснаження серед медсестер та акушерок. Міжнародний журнал управління охороною здоров›я на робочому місці. 2021. № 14 (3), 261–273. URL: https://ugspace.ug.edu.gh/ erver/api/core/bitstreams/f7f85690-031e-41e8-8477-5c612da6b2fa/content
Lymar L. V. Основні компоненти соціальної компетентності сімейних лікарів в Україні. Медична освіта. 2019. № 2. С.90–95. https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10101
Міхєєва Л., Федощук А. Конфліктологічна компетентність як ключовий аспект професійної підготовки фахівців соціономічних професій. Psychology Travelogs, 2024. № 4, с. 35–45. https://doi.org/10.31891/PT-2024-4-4.
Фаеда А. Ектейт, Ахмад Дж. Айєд, Расміє Анабтаві, Моат абу Еджхейше, Імад Х. Фашаф-шех, Ахмад Батран, Бахаеддін М. Хаммад. Зв›язок між емоційним інтелектом та трудовою продуктивністю серед палестинських акушерок у відділеннях акушерства та гінекології. Sci Rep. 2026. https://doi.org/10.1038/s41598-026-35463-z
Шашенкова, А., Шукалова, О. Інтегративна модель соціо-емоційної компетентності. Knowledge, Education, Law, Management. 2022. № 2 (46), 158–165.
Шашенкова А. Апробація опитувальника «Соціо-емоційна компетентність». Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Психологія». 2023. №1 (68). С. 386–401. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/ psychology/article/view/13449]
Шашенкова А. О. Соціо-емоційна компетентність як чинник розвитку саморегуляції студентів : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. Харків, 2023. 326 с.
Action plan for the implementation of the Mental Health Development Concept for the period until 2030, approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine № 1215 from October 6, 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1215-2021-%D1%80#Text
Ethical principles of psychologists and code of conduct. American Psychological Association. Effective June 1, 2003 (as amended 2010, 2016). Effective January 1, 2017. URL: https://www.apa.org/ethics/code/ethics-code-2017.pdf
Landau S., Everitt B.S. A Handbook of Statistical Analyses using SPSS, Chapman & Hall / CRC Press LLC, 2004. 339 р.
Westerhof L. Social emotional competence: Culturally-bound or Context-free? Thesis or Dissertation for the degree of Doctor of Philisophy. The University of Minnesota, 2017. 189 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




