ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТА ВРАЗЛИВОСТІ ПОЖЕЖНИХ-РЯТУВАЛЬНИКІВ ДСНС УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.4.8

Ключові слова:

соціально-психологічна стійкість, вразливість, психологічні ресурси, бар’єри звернення за психологічною допомогою, психосоціальна дезадаптація, пожежні-рятувальники ДСНС.

Анотація

У статті подано результати дослідження соціально-психологічної стійкості та вразливості пожежних-рятувальників ДСНС України в умовах воєнного стану. Серед професійних груп, що працюють в екстремальних умовах, рятувальники належать до найбільш уразливих до психоемоційних навантажень через високу відповідальність, інтенсивний стрес та регулярний контакт із травматичними подіями. У роботі проаналізовано взаємодію соціально-психологічної стійкості та вразливості в контексті професійної діяльності рятувальників, а також роль психологічної підтримки у збереженні їх психічного здоров’я. Показано, що в умовах війни рятувальники демонструють поєднання емоційної вразливості та внутрішньої стійкості, що безпосередньо впливає на ефективність професійної діяльності й здатність адаптуватися до стресових ситуацій. Дослідження проводилося з використанням авторської анкети, яка охоплювала такі блоки: професійна самоефективність, емоційна регуляція, стигма та бар’єри звернення за психологічною допомогою, адаптаційний стрес, соціальна підтримка та психологічна адаптивність. Застосовано статистичний аналіз із використанням t-тесту для порівняння середніх значень між групами рятувальників із різних регіонів, а також коефіцієнта ефекту Коена для оцінки практичної значущості результатів. Встановлено, що рятувальники з прифронтових територій мають більш виражені ознаки емоційного перенапруження та вищий рівень стигматизації звернення за психологічною допомогою порівняно з рятувальниками з регіонів, віддалених від зони бойових дій. Водночас представники віддалених територій демонструють вищий рівень соціальної підтримки та більш позитивне ставлення до відновлення психоемоційного стану після стресових ситуацій. Отримані результати підкреслюють необхідність упровадження систем психологічної підтримки, регулярних дебрифінгів і цільових програм для зниження ризику психосоціальної дезадаптації та професійного вигорання серед рятувальників, а також актуалізують потребу подальших досліджень механізмів їх психологічної адаптації в умовах війни.

Посилання

Булайтіс А. В. Особливості надійності професійної діяльності піротехніків Державної служби України з надзвичайних ситуацій в умовах війни. Вісник Національного університету цивільного захисту України. 2023. No 2. С. 45–54.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Психологічна служба ДСНС: матеріали з профілактики ПТСР, вигорання та самодопомоги. Київ, 2023.

Климчук В. О. Психологія посттравматичного зростання: монографія. Київ : Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2021. 260 с.

Кокун О. М., Мельничук Т. П. Резилієнс-довідник: практичний посібник. Київ : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 128 с.

Психологічна допомога в умовах війни: досвід, виклики, перспективи : колективна монографія / за ред. С. Д. Максименка, О. М. Кокуна, Н. В. Панок. Київ : Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 412 с.

Тараненко Р. О., Титаренко Ю. В. Синдром вигорання у військовослужбовців: практичний посібник. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2022. 112 с.

Титаренко Т. М. Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя. Київ : ТОВ «Міленіум», 2020. 280 с.

Babson K. A., Feldner M. T. Temporal relations between sleep problems and both traumatic event exposure and PTSD: A critical review of the empirical literature. Journal of Anxiety Disorders. 2010. Vol. 24. No 1. P. 1–15.

Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2010. Vol. 59. No 1. P. 20–28.

Centre for Evidence. Prevalence of moral injury in nationally representative samples of combat veterans, healthcare workers and first responders. Analytical report. 2025.

Figley C. R. Compassion fatigue: Coping with secondary traumatic stress disorder in those who treat the traumatized. New York : Brunner/Mazel, 1995.

Haugen P. T., McCrillis A. M., Smid G. E., Nijdam M. J. Mental health stigma and barriers to mental health care for first responders: A systematic review and meta-analysis. Journal of Psychiatric Research. 2017. Vol. 94. P. 218–229.

Lee J. S., Ahn Y. S., Jeong K. S., Chae J. H., Choi K. S. Perceived social support functions as resilience in buffering the effect of trauma exposure on PTSD symptoms among firefighters. Journal of Affective Disorders. 2019. Vol. 244. P. 143–150.

Prevalence of PTSD symptoms among first responders: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. Art. 1259388.

Prevalence and correlates of moral injury among healthcare workers and first responders: Systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. Art. 1212730.

World Health Organization (WHO) Regional Office for Europe. Health needs assessment of the adult population in Ukraine. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2025

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Як цитувати

СЕРГІЄНКО, І. ., & НАЗАРОВ, О. . (2025). ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТА ВРАЗЛИВОСТІ ПОЖЕЖНИХ-РЯТУВАЛЬНИКІВ ДСНС УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (4 (69), 46-54. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.4.8