SELF-ACTUALIZATION OF PERSONALITY FOR PRACTICAL PSYCHOLOGISTS AND PSYCHOTHERAPISTS AS A CRITERION OF THEIR PSYCHOLOGICAL WELFARE AND PROFESSIONAL HEALTH IN THE CIRCUMSTANCES OF WAR IN UKRAINE
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.3.23Keywords:
self-actualization, professional health, psychological welfare, practical psychologists and psychotherapists, circumstances of warAbstract
The article is devoted to a theoretical and empirical investigation of the question about self-actualization as one of the key criteria and personality resources for psychological welfare and professional health of practical psychologists and psychotherapists. The question is topical in the current realities of the war in Ukraine. The authors based on a theoretical analysis of the literature and traced the interconnection between the phenomena of self-actualization, psychological welfare, and professional health. It is pointed out that self-actualization is important to maintain and keep the psychological welfare and professional health of practical psychologists and psychotherapists. The matter is that it involves self-awareness, understanding and acceptance of oneself and others, successful realization of own potential, and the achievement of inner harmony – everything is critically important to provide qualitative psychological assistance, as well as monitoring of own issues by the specialists and identifying effective means of self-help and self-recovery strategies under the challenging circumstances of the war. The results of the empirical study demonstrated that the majority of practical psychologists and psychotherapists have a high level of selfactualization, marked by autonomy, a drive for self-development, the realization of their abilities, spontaneity, acceptance of others and themselves, the ability to maintain harmonious relationships, and a creative approach to life. At the same time, most respondents displayed medium or low levels of such mental states as anxiety, frustration, aggressiveness, and rigidity. However, few specialists showed high levels of these negative mental states combined with low self-actualization. And this indicates that they have serious internal conflicts and a sense of unfulfillment in both life and professional activity. Correlational analysis showed that practical psychologists and psychotherapists with higher indicators of self-actualization were simultaneously less anxious and rigid, more emotionally balanced and stress-resistant, and had greater frustration tolerance. In other words, self-actualization helps specialists effectively cope with excessive stress and other negative psycho-emotional states, which, in turn, reduces the likelihood of emotional exhaustion – a sign of professional burnout – and supports the preservation of their psychological welfare and professional health under circumstances of the war in Ukraine.
References
Вербицька Л. Професійне здоров’я особистості в воєнний час: теоретико-прикладний аспект . Психологічний журнал. 2024. № 12. С. 94–101.
Гомонюк В. О. Самоактуалізація та самореалізація особистості: сучасні наукові уявлення. Materialy ІХ Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Europejska nauka XXI powieka – 2013». Vol. 22: Psychologia i socjologia. Politologija. Przemisl: Nauka i studia, 2013. S. 21–26.
Дзюба Т. Аксіопсихологічні аспекти професійного здоров’я особистості. Психологія особистості. 2016. № 1 (7). С.169–182.
Долінська Ю. Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2000. 196 с.
Завгородня О. В. Професійне здоров’я вчителя: інтегративний підхід. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві: збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції (18 жовтня 2019 року). Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. С. 96–100.
Кашлюк Ю. І. Основні чинники, які впливають на психологічне благополуччя особистості. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. 2016. Вип. 34. С. 170–186.
Корольчук В., Кривда К.. Категорія здоров’я та його психологічного забезпечення у науковій літературі. Вісник Національного університету оборони України. 2023. № 75 (5). С. 48–57.
Котлова Л. О., Марчук К. А. Психологічне благополуччя: до проблеми дефініції поняття. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві: збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції / упоряд. Н.М. Бамбурак. Львів.: ЛьвДУВС, 2018. С. 216–219.
Мешко Г. Професійне здоров’я як показник якості професійного життя. Збірник тез Ⅱ Міжнародної наукової конференції молодих учених та студентів „Філософські виміри техніки“, 4-5 грудня 2019 року. Т. : ТНТУ, 2019. С. 148–150.
Мешко Г. М., Мешко О. І. Ґендерні аспекти професійного здоров’я вчителя. Педагогіка здоров’я: збірник наукових праць ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Педагогіка здоров’я» (27–28 вересня 2019 р.). Чернігів, 2019. С.138–142.
Нікітчук, У. І., Федун, В. П. Операціоналізація поняття «психоемоційне благополуччя особистості». Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2022. № 3. С. 20–25.
Олександров Ю. М. Саморегуляція як чинник психологічного благополуччя студентської молоді : автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. Харків, 2010. 23 с.
Радько О. В. Феномен психологічного благополуччя особистості в сучасній психології та його компоненти: теоретична модель. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 6, Т. 1. С.148–152.
Старинська Н. В. Особливості самоактуалізації майбутніх психологів у процесі професійної підготовки: монографія. Київ: «Інтерсервіс», 2015. 178 с.
Усачова Л. В. Самоактуалізація як чинник психологічного благополуччя практичного психолога. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету : збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2012 рік, 9–10 лютого 2013 року / укл. Г. І. Волинка, О. В. Уваркіна, О. П. Ємельянова. К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. С. 167–169.
Шаронова І. В. Психічне здоров’я особистості як предмет психологічного дослідження. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2013. Вип. 20. С. 738–747.
Шевчук В. В. Еволюція наукових поглядів на поняття «психологічне благополуччя». Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПСИХОЛОГІЯ. 2024. № 2. С.71–76.
Яворовська Л. М. Теоретичні підходи до визначення психологічного благополуччя особистості. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія : Психологія. 2011. № 985. Вип. 48. С. 46–49.
McCormack H. M., MacIntyre T. E., O’Shea D., Herring M. P. and Campbell M. J. The Prevalence and Cause(s) of Burnout Among Applied Psychologists: A Systematic Review. Frontiers in psychology. 2018. Vol. 9: 1897. doi: 10.3389/fpsyg.2018.0189 (індексовано в Scopus).





