АПЕТЕНТНА АГРЕСІЯ ЯК ФОРМА ЗАДОВОЛЕННЯ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ СХИЛЬНОСТІ ІНДИВІДА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2024.4.9

Ключові слова:

комбатанти, військовослужбовці, агресивність, насильство, апетентна агресія, стрес, посттравматичний стресовий розлад, девіантна поведінка, злочинна поведінка

Анотація

У статті подано результати дослідження актуальної для сучасної юридичної психології, психотерапії та консультативної психології проблеми – визначення чинників, що є рушійними для вчинення комбатантами та військовослужбовцями агресивних, насильницьких актів та звірств при виконанні військового обов’язку. Розглянуто агресію та агресивність, які вже тривалий час піддаються вивченню з різних точок зору та підходів, основними з яких є фактори, що стосуються ролі та впливу біологічних і соціальних аспектів на індивіда. Прийнято розрізняти так звану захисну агресію, що виконує позитивну функцію для виживання особистості і є інстинктивною, та інший вид агресії, що є деструктивною та жорстокою, яка є безцільною пристрастю і являється виключно людською рисою. Військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, часто стикаються з емоційним напруженням, підвищеною агресивністю, нестриманістю, схильністю до ризикованої поведінки, нехтуванням традиційними цінностями та дотриманням правил. Це вказує на можливу роль нестриманості у прояві агресивної та розгальмованої поведінки, особливо в умовах стресу або передбачуваної загрози. Учасники бойових дій різних воєнних кампаній повідомляли, що вчинення насильницьких дій може бути привабливим і навіть захоплюючим. Існує дві основні форми агресії: реактивна та інструментальна. Реактивна виникає як реакція на певну передбачувану провокацію чи загрозу. Інструментальна агресія є спланованою і цілеспрямованою, або ініціативною, хижацькою агресією, що орієнтована на досягнення мети. Така агресія проявляється заради самої агресії, нанесення шкоди іншому для задоволення власної потреби цього спрямування, так званої апетентної агресії. За свідченнями науковців, найчастіше така поведінка проявляється у солдатів-дітей – членів озброєних формувань та у осіб, які за власним бажанням доєдналися до таких груп. В умовах бойових дій дегуманізація супротивника та ритуали ініціації в озброєних формуваннях можуть спричиняти відхилення від засвоєних моральних норм і підвищувати рівень насильства у спільноті. Серед учасників бойових дій існує частка осіб, які вважають перебування у складі озброєних формувань інструментом для задоволення власних агресивних нахилів та насильницької залежності. Це саме відноситься і до катів, серед яких є тип, що отримує задоволення від нанесення ушкоджень та знущання над іншими. У статті навмисно не застосовується прямий переклад терміну appetitive aggression (апетитна агресія) задля уникнення співпадінь з медичною термінологією. Для позначення агресивної поведінки, що сприймається автором як захоплююча та емоційно збудлива, пропонується використання терміну апетентна агресія. Напрямком подальших досліджень вважаємо з’ясовування ролі та місця апетентної агресії у скоєнні комбатантами інших видів злочинів і правопорушень.

Посилання

Філоненко В. М. Бойова травматизація як чинник скоєння злочину. Психологія особистості фахівця в умовах воєнного часу та поствоєнної реабілітації: збірник матеріалів ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції (25 жовтня 2024 року) / уклад. В. С. Бліхар. Львів: 2024. С. 380–384.

Широбоков Ю. М. Психологія військового полону. Дис. доктора психологічних наук. Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба, Харків; Національний університет цивільного захисту України, Харків, 2020. 473 с.

Anderson C A., Bushman. B. Human aggression. Annual Reviews of Psychology. 2002. No 53. P. 27–51.

Berkowitz L. Pain and aggression: Some findings and implications. Motivation and Emotion. 1993. Vol. 17, No 3. P. 277–293.

Crombach Anselm & Weierstall Roland & Hecker Tobias & Schalinski Inga & Elbert Thomas. Social Status and the Desire to Resort to Violence: Using the Example of Uganda's Former Child Soldiers. Journal of Aggression Maltreatment & Trauma. 2013. No 22. P. 559–575. https://doi: 10.1080/10926771.2013.785458.

Dohrenwend B. P., Yager T. J. Personal Involvement of U.S. Vietnam Veterans in Harming Civilians and Prisoners: The Roles of Antisocial Predispositions and Combat Situations. Clinical Psychological Science. 2021. No 9 (5). P 932–943. https://doi.org/10.1177/2167702621991794.

Elbert T., Weierstall R., Schauer M. Fascination violence: On mind and brain of man hunters. European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience. 2010. Vol. 260, No 1. P. 100–105.

Engen R. Kolling for their country: A new look at killilogy. Canadian Militmy journal. 2008. Vol. 9, No 2. P. 120–128.

Harkness A. R., McNulty J. L. An Over-view of Personality: The MMPI-2 Personality Psychopathology Five (PSY-5) Scales, MMPI-2: A practitioner’s guide: Washington, 2006. P. 73–97.

Kempes M., Matthys W., de Vries H. van Engeland. H. Reactive and proactive aggression in children – A review of theory, findings and the relevance for child and adolescent psychiatry. European Child & Adolescent Psychiatry. 2005. Vol. 14, No 1. P. 11–19. https://doi: 10.1007/s00787-005-0432-4

MacNair R. M. Violence begets violence: The consequences of violence become causation. The psychology of resolving global conflicts: From war to peace. Group and Social Factors. Westport. Connecticut, 2006. P. 91–210.

Mai Mai child soldier recruitment and use: Entrenched and unending: Coalition to stop the use of child soldiers. URL: https://www.refworld.org/reference/countryrep/cscoal/2010/en/71810

Nell V. Cruelty's rewards: The gratifications of perpetrators and spectators. The Behavioral and Brain Sciences. 2006. Vol. 29, No 03. P. 211–257. No 3. P. 244–249. https://doi.org/10.1016/j.ijlp.2012.02.016.

Polaschek D. L. L., Yesberg J. A., Chauhan P. A year without a conviction: An integrated examination of potential mechanisms for successful re-entry in high-risk violent prisoners. Criminal Justice and Behavior. 2018. No 45. P. 425–446. https://doi.org/10.1177/0093854817752757.

Tobias Hecker, Katharin Hermenau, Anna Maedl, Thomas Elbert, Maggie Schauer. Appetitive aggression in former combatants – Derived from the ongoing conflict in DR Congo, International Journal of Law and Psychiatry. 2012. Vol. 35,

Weierstall R., Schaal S., Schalinski I., Dusingizemungu, J. -P. Elbert T. The thrill of being violent as an antidote to posttraumatic stress disorder in Rwandese genocide perpetrators. European journal of Psychotraumatology. 2011. No 2. 6345.

Wessells M. G. Child soldiering: Entry reintegration and breaking cycles of violence. The psychology of resolving global conflicts: From war to peace. Interventions. Westport. Connecticut, (2006). P. 243–266.

Yevdokimova O., Okhrimenko I., Filonenko V., Shylina A., Ponomarenko Y., Okhrimenko S., Aleksandrov D. The Problem of Unconscious Aggressiveness of Criminals in the Conditions of Postmodern Society Development. Postmodern Openings. 2020. No 11. (2 Supl 1). P. 182–199. https://doi.org/10.18662/po/11.2Sup1/186

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

ФІЛОНЕНКО, В. (2024). АПЕТЕНТНА АГРЕСІЯ ЯК ФОРМА ЗАДОВОЛЕННЯ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ СХИЛЬНОСТІ ІНДИВІДА. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (4 (65), 49-52. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2024.4.9