ФОРСАЙТ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2618-0065-2022-1(11)-166-186

Ключові слова:

форсайт; система державного управління у сфері охорони здоров’я України; пандемія; прогнозування; формування сценаріїв майбутнього; корегування сценаріїв майбутнього.

Анотація

Анотація. Обґрунтовано алгоритм застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії. Проблеми запровадження протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню пандемії COVID-19, вирішення поточних проблем, пов’язаних з матеріальною підтримкою населення та бізнесу у цей період, вирішення питання функціонування медичних закладів, централізована закупівля медикаментів, забезпечення спеціальним обладнання лікарень, потребують системних дій, пов’язаних із фінансуванням із Державного бюджету, що передбачає раціональний розподіл видатків. Саме це зумовлює потребу у проведенні системних досліджень щодо прогнозування та корегування бажаного майбутнього. У сучасних соціально-економічних умовах прогнозування та планування продовжують грати найважливішу роль, незважаючи на те, що зовнішнє середовище стає все менш передбачуваним та стабільним. Прогнози та плани дають змогу створити деяку передбачуваність майбутнього, спрямувати зусилля економічних агентів на досягнення вибраних цілей, фокусувати ресурси у межах певних пріоритетів. У дослідженні застосований метод систематизації для узагальнення наукових доробок з проблеми формування форсайту, загальних засад формування сценаріїв майбутнього. Метод класифікації та узагальнення був використаний для виокремлення та обґрунтування етапів реалізації форсайту в системі державного управління у сфері охорони здоров’я України в умовах пандемії. Системний підхід дав можливість розглянути та проаналізувати систему форсайту та виокремити пріоритети застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я, метод аналізу був застосований під час формування авторського визначення поняття «форсайт у системі публічного управління у сфері охорони здоров’я». У статті також використовується метод моделювання для обґрунтування алгоритму застосування форсайту у системі державного управління у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії. Обґрунтовано, що в процесі здійснення державного прогнозування соціально-економічного розвитку виникає достатня кількість проблемних моментів, які не дають змогу належним чином досягти поставлених цілей. Тому запропоновано використовувати у системі прогнозування майбутнього форсайт. У статті обґрунтовано, що форсайт передбачає: по-перше, сформувати групу ключових соціальних агентів змін та джерела знань; по-друге, метою цього є розробка стратегічного бачення та прогнозу майбутнього. У центрі уваги – довгостроковий соціальний, економічний та технологічний розвиток; по-третє, результат діяльності цієї групи може включати сценарії, плани дій, списки пріоритетів; по-четверте, процес форсайту, особливо у створенні зв'язків між людьми, повинен допомогти створити спільний погляд на майбутнє, загальну картину майбутнього. Запропоновано запровадити Національний інститут реалізації форсайту. У перспективі подальших досліджень передбачається проаналізувати систему державного управління охороною здоров’я в умовах пандемії за кордоном, виокремити закономірності розвитку цієї галузі саме в умовах невизначеності та глобалізаційних викликів і небезпек.

Посилання

Парубчак І. О., Радух Н. Б. Реалізація державної політики у галузі охорони здоров’я в період викликів пандемії COVID-19 в Україні. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. (Серія: Державне управління). 2021. Т. 32 (71) № 1. С. 42–46.

Чорний О. В. Державна політика трансформації системи охорони здоров’я як фактор соціальної та економічної стабільності у період пандемії COVID-19 в Україні. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. (Серія : Державне управління). 2020. Т. 31(70). № 4. С. 108–112.

Макаренко М. В. Публічне управління в умовах епідемічних загроз у світі та Україні : огляд наукової літератури. Інвестиції : практика та досвід. 2021. № 2. С. 101–104.

Семчук І. В., Кукель Г. С. Впровадження нових підходів до управління закладами охорони здоров’я в умовах ринку. Ефективна економіка. 2020. № 5. URL : http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/5_2020/90.pdf. (дата звернення : 01.02.2022).

Шевчук О. М. COVID-19 як загроза національній безпеці України. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 1. С. 210–213.

Харечко Д. О., Пронюк Ю. Н. Формування сучасної державної політики соціально-економічної стабілізації у країнах Європейського Союзу внаслідок впливу пандемії COVID-19. Публічне управління і адміністрування в Україні. 2021. Вип. 21. С. 80–83.

Рибчич І. Є., Чорний О. В. Державна політика у системі охорони здоров’я у період пандемічних впливів COVID-19 у трансформаційний період : соціально-економічні аспекти. Публічне управління та митне адміністрування. 2021. № 3 (30). С. 40–43.

Демчишин Я., Монастирський Г. Контроль якості в закладах охорони здоров’я України у період пандемії COVID-19. SCIENTIA. 2021. № 1. URL : https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/scientia/article/view/8892. (дата звернення : 01.02.2022).

Стешенко О. Д., Масалигіна В. В. Антикризове управління в умовах пандемії. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2020. № 70–71. С. 75–82.

Claire A Dunlop, Edoardo Ongaro, Keith Baker. Researching COVID-19 : A research agenda for public policy and administration scholars. Public Policy and Administration. 2020, Vol. 35(4) Р. 365–383.

Бояринова К. О., Дергачова В. В., Кравченко М. О., Копішинська К. О. Аналіз прогнозів впливу пандемії коронавірусу на економіку України та сусідніх країн. Бізнес Інформ. 2020. № 7. C. 6–15.

Рогачевський О. П Застосування методології форсайту у стратегічному розвитку національної галузі охорони здоров’я. Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. 2020. Т. 25. Вип. 6 (85). С. 75–79.

Terry S. M. South Korea Minimized the Damage from COVID-19. North Korea Maximized It. Center for Strategic and International Studies. 2020. 1 Oct. URL : https://www.csis.org/analysis/south-koreaminimized-damage-COVID- 19-north-koreamaximized-it. (дата звернення : 01.02.2022).

Ansell C., Sorensen E., Torfing J. The COVID-19 Pandemic As a Game Changer for Public Administration and Leadership? The Need for Robust Governance Responses to Turbulent Problems. Public Management Review. 2021. Vol. 23, Iss. 7. P. 946–990.

Gordon A. V., Ramic M., Rohrbeck R., Spaniol M.J. 50 Years of corporate and organizational foresight: Looking back and going forward. Technological Forecasting and Social Change. 2020. 154. 119966. URL : https://doi.org/10.1016/j.techfore.2020.119966 (дата звернення : 01.02.2022).

Ozcan S., Homayounfard A., Simms C., Wasim J. Technology roadmapping using text mining: A foresight study for the retail industry. IEEE Transactions on Engineering Management. 2022. № 69(1). Р. 228–244.

Kayser V., Shala E. Scenario development using web mining for outlining technology futures. Technological Forecasting and Social Change. 2020. № 156. 120086. URL : https://doi.org/10.1016/j.techfore.2020.120086 (дата звернення : 01.02.2022).

Zhou Y., Dong F., Liu Y., Li Z., Du J.F., Zhang L. Forecasting emerging technologies using data augmentation and deep learning. Scientometrics. 2020. № 123. Р. 1–29.

Kishita Y., Kusaka T., Mizuno Y., Umeda Y. Toward theory development in futures and foresight by drawing on design theory : A commentary on Fergnani and Chermack 2021. Futures and Foresight Science. 2021. № 91. URL : https://doi.org/10.1002/ffo2.91 (дата звернення: 01.02.2022).

Gattringer R., Wiener M. Key factors in the start-up phase of collaborative foresight. Technological Forecasting and Social Change. 2020. 153, 119931. URL : https://doi.org/10.1016/j.techfore.2020.119931 (дата звернення : 01.02.2022).

Решетняк О. І. Форсайт-методи в управлінні науковотехнологічним розвитком. Ефективна економіка. 2019. №12. URL : http://www.economy. nayka.com.ua/pdf/12_2019/69.pdf (дата звернення : 01.02.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-29