МЕХАНІЗМИ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРІВ ЯК ПОКАЗНИК ЇХНЬОГО ІМІДЖУ У СТВОРЕННІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-14

Ключові слова:

державне управління, механізми державного управління, освітній простір, розвиток освіти, здоров’язбережувальні технології, здоров’я, безпека життя, управління, освіта, професійна мобільність, учасники освітнього процесу.

Анотація

Класифікація професійної мобільності, що подана у статті, дає можливість упорядкувати різноманітні переміщення з єдиних позицій, подати їх як окремі прояви загального процесу професійно-педагогічної мобільності, визначити, який вид мобільності забезпечує виконання тих чи інших соціальних функцій. З’ясовано, що мобільність може бути диференційована на інтерагенераційну та інтергенераційну. За суб’єктом розрізняють мобільність індивідуальну і групову; за спрямуванням – внутрішню та зовнішню. Показано класифікації працівників за їх ставленням до мобільності, що можна умовно поділити на такі групи: фактично мобільні; потенційно мобільні; фактично стабільні; потенційно стабільні. Мета статті полягає в обґрунтуванні важливості професійної мобільності суб’єктів освітнього простору в умовах реформування освіти, визначення основних напрямків підвищення якості управління освітньою діяльністю до рівня європейських вимог та розробка методичних рекомендацій керівників з питань управління якістю освітньої діяльності в Європейському просторі освіти; визначенні сутності професійної мобільності. Методологія. У запропонованій статті проаналізовані поняття мобільність, реформування, оптимізація й інтенсифікація в освіті, ефективність і готовність керівних кадрів до управління створенням здоров’язбережувального простору, прийняття управлінських рішень та їх вплив на якість життєдіяльності всіх суб’єктів закладу освіти: узагальнені різні підходи до визначення змісту та структури поняття «механізм державного управління». Наукова новизна. Проаналізовано використання поняття механізми мобільності державного управління у стратегічних документах щодо розвитку системи освіти. Запропоновано визначення та структурну модель механізму державного управління розвитком загальної середньої освіти, управління якістю освітньої діяльності в Європейському просторі освіти; визначення сутності професійної мобільності управлінських і педагогічних кадрів і розкриття значення якісної підготовки фахівця для формування професійної мобільності в умовах сучасного освітнього простору. Висновки. Механізми професійної мобільності державного управління підготовки кадрів для створення здоров’язбережувального освітнього простору можуть бути розбудовані на основі гуманістичної тріади сучасної філософії освіти «людина – освіта – екологія – педагогічна культура». Необхідним є створення дієвих механізмів державно-громадського управління системою освіти як шляхом утворення нових інститутів, так і удосконалення діяльності вже існуючих. Доцільним є створення при державних органах управління низки експертних рад – постійно діючих дорадчих органів, функціонування яких підвищить рівень участі працівників закладів освіти, громадських і професійних об’єднань, у прийнятті доцільних управлінських рішень з найважливіших питань державних механізмів мобільності створення здоров’язбережувального простору освіти України.

Посилання

Брижак Н.Ю. Професійна мобільність як фахова якість майбутнього вчителя. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2016. Випуск 1(38). С. 67–70.

Горяна Л.Г., Терентьєва Н.О. Здоров’язбережувальний контент формування професійного іміджу педагогічних працівників у вітчизняному освітньому просторі. Професійний успіх у контексті сталого розвитку: освіта, економіка, екологія: монограф. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2018.

Пріма Р.М. Формування професійної мобільності майбутнього вчителя: вектори наукових досліджень, Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. Збірник наукових праць, № 25. 2016. С. 40–45.

Романова С.М. Гуманітаризація професійної освіти у вищих навчальних закладах технічного профілю США : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Київ, 1996. 24 с.

Сушенцева Л.Л., Сушенцев О.О. Вплив професійної мобільності на конкурентоздатність фахівця на сучасному ринку праці. Молодий вчений, Педагогічні науки. 2016. № 3(31), квітень. С. 568–572.

Семенець-Орлова І.А. Державне управління освітніми змінами в Україні: теоретичні засади. Київ : ЮСТОН, 2018.

Співак М.В. Державна політика здоров’язбереження: світовий досвід і Україна : монографія. Київ : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Видавництво «Логос», 2016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-24

Як цитувати

Олексієнко, О. М. (2022). МЕХАНІЗМИ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРІВ ЯК ПОКАЗНИК ЇХНЬОГО ІМІДЖУ У СТВОРЕННІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ. Публічне урядування, (1 (29), 99-103. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-1(29)-14