ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ТА ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-182-195

Ключові слова:

інтелектуальний капітал, дипломатична служба України, Європейський Союз, Міністерство закордонних справ України, захист інтелектуального капіталу, інтелектуальний капітал дипломатичної служби

Анотація

Розглядаються основні аспекти, пов’язані з характеристикою та аналізом пріоритетів розвитку та захисту інтелектуального капіталу дипло- матичної служби в Україні. Проаналізовано основні тлумачення зарубіжних вчених щодо поняття інтелектуального капіталу та його основних складових, у тому числі в контексті інтелектуального капіталу дипломатичної служби. Детально зазначено пояснення кожної складової інтелектуального капіта- лу та зроблено висновок, що незважаючи на розбіжності в понятті інтелек- туального капіталу, зарубіжні вчені ідентично оцінюють роль та значення цієї складової в роботі, в тому числі і дипломатичної служби. Визначено, що людський капітал займає основну частину інтелектуального капіталу ди- пломатичної служби в Україні. Проведено аналіз зарубіжного досвіду щодо законодавчого забезпечення роботи дипломатичної служби в країнах Євро- пейського Союзу, зокрема в Литві та Болгарії. Обґрунтовано, що використо-вуючи моделі та підходи зарубіжних країн Європейського Союзу, як прикла- ди, можна збудувати якісну законодавчу базу в Україні, яка буде стосуватися зокрема інтелектуального капіталу та його ролі в роботі дипломатичної служби. Детально проаналізовано нормативно-правову базу щодо захисту ін- телектуального капіталу в Україні, виокремлено основні форми захисту прав інтелектуального капіталу, надано детальну характеристику кожної з даних форм та порядку дій у випадку порушення права на інтелектуальний капі- тал державних службовців, зокрема дипломатичних працівників Міністер- ства закордонних справ України. Окремо проілюстровано, що кількість бю- джетних працівників дипломатичної служби не планується збільшуватися в найближчі 2 роки (до 2022 року включно). На основі проведеного аналізу та характеристики інтелектуального капіталу дипломатичної служби зроблено висновок, що Закону України “Про дипломатичну службу” № 7322 потребує певних доопрацювань, зокрема до нього мають бути включені чіткі правила, які забезпечують захист інтелектуальної власності дипломатичної служби в Україні, беручи до уваги практику деяких країн Європейського Союзу.

Посилання

Гава Ю. В. Інтелектуальний капі- тал — шлях до економічного зростан- ня України // Актуальні проблеми економіки. 2006. № 4. С. 129–134.

Попело О. В. Інтелектуальний ка- пітал: теоретичний аспект і сучас- ні тенденції розвитку в Україні // Економіка і регіон. 2015. № 2 (51). С. 66–78.

Чухно А. А. Інституціонально-ін- формаційна економіка: підручник / А. А. Чухно, П. М. Леоненко, П. І. Юхименко / за ред. А. А. Чухна. К.: Знання, 2010. 687 с.

Бутко М. П. Інтелектуальний капі- тал як чинник модернізації регіо- нального економічного простору : монографія / М. П. Бутко, О. В. По- пело; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. М. П. Бутка. Ніжин: ТОВ “Аспект-Поліграф”, 2014. 372 с.

Полтавець Т. Дипломатична служба в Україні та за кордоном // Громад- ська думка про правотворення. 2018. № 8 (152). С. 11–14.

Верховна Рада України, ЗУ “Про ди- пломатичну службу” [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2449-19#Text

Малишко О. В. Про європейський формат системи показників вимі- рювання цінності інтелектуального капіталу регіонального науково- го центру // Актуальні проблеми економіки. 2013. № 11. С. 162– 173.

Доріс Лонг. Захист прав інтелекту- альної власності: норми міжнарод- ного і національного законодавства та їх правозастосування / Доріс Лонг, Патриція Рей, В. О. Жаров, Т. М. Шевелева, І. Е. Василенко, В. С. Дроб’язко // Практичний по- сіб. К.: К.І.С., 2007. 448 с.

Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: у 3 т. / за ред. акад. НАН України В. М. Гейця, акад. НАН України В. П. Семиноженка, чл.-кор. НАН України Б. Є. Кваснюка. К.: Фенікс, 2007. Т. 1. С. 194–209.

Мамонтова Н. А. Управління вар- тістю інтелектуального капіталу: теорія і практика // Актуальні проблеми економіки. 2009. № 12. С. 13–18.

Міністерство закордонних справ України “Бюджетний запит на 2020–2022 роки індивідуальний, Форма 2020-2” [Електронний ре- сурс]. Режим доступу: https://mfa.gov.ua/storage/app/sites/1/budget/ budget2020/forma-2.pdf

Стадник О. І. Реалізація угоди про асоціацію між Україною та Євро- пейським союзом у сфері інтелек- туальної власності // Економічні науки. 2016. № 3 (60). С. 206–211.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-29

Як цитувати

Палагусинець, Р. (2020). ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ТА ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ. Публічне урядування, (5 (25), 182-195. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-182-195