ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ КУЛЬТУРИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-269-281Ключові слова:
державна влада, державна політика, сфера культури, системи управлінняАнотація
Культура як незалежна сфера культурного будівництва ося- гає широке коло державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій. Пріоритетні напрями розвитку сфери культури окреслюють- ся цільовими загальнодержавними програмами. Сьогодні сфера культури в Україні вимагає не тільки збільшення бюджетного фінансування, а ще й суттєве покращення ефективності процесів. Національна політика на ре- гіональному рівні має на меті створити умови для підвищення конкуренто- спроможності регіонів як основи для їх динамічного розвитку та усунення значних міжрегіональних відмінностей. Загалом, організації сфери культу- ри, як правило, не в змозі покривати витрати, які потрібні на одного спожи- вача, за рахунок доходів, отриманих від нього.
Організації сфери культури функціонують в умовах відсутності конку- ренції, що викликає ризик зниження якості пропонованих сервісів. Потрібно розуміти, що в силу специфіки функціонування сфери культури багато процесів у ній протікають стихійно, знаходяться поза межами державно- го регулювання, спираючись на закони соціальної самоорганізації людей. Водночас деякі аспекти культурної діяльності цілком підлягають держав- ному регулюванню і управлінню, гостро потребують зовнішнього стимулю- вання.
У зв’язку з цим у межах державного управління сфери культури виникає дисгармонія між прагненням органів державної влади до адміністрування культурної діяльності, її зайвої регламентації і дерегулюванням, демокра- тизації, на яку орієнтовані неурядові організації, багато творчих колективів і творчі працівники. Регіональний культурний проект є принципово важ- ливою формою самовираження та самореалізації.
Посилання
Конституція України від 28 черв- ня 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254к/96-вр (дата звернення: 12.04.2020).
Каган М. С. Философская теория ценности. СПб. : Петрополис, 1997. 205 с.
Каган М. С. Философия культуры : монография. СПб. : Петрополис, 1996. 415 с.
Лалл Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід / пер. з англ. Київ : К.І.С., 2002. 264 с.
Авер’янов В. Б., Пухтецька А. А. Удосконалення організації та діяль- ності системи органів виконавчої влади з урахуванням європейських принципів і стандартів // Часопис Київського ун-ту права. 2010. № 4. С. 110–117.
Кіндзерський С. А. Державне управ- ління в гуманітарній сфері регіону України: стан та тенденції розвит- ку : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Київ, 2006. 20 с.
Гриценко О. А., Солодовник В. В. Шляхи удосконалення фінансуван- ня культури в Україні: аналіт. запис- ка. URL: http://www.culturalstudies. in.ua/zv_2004_1.php (дата звернення: 12.04.2020).
Моль А. Социодинамика культуры. Москва : Прогресс, 1973. 416 с.
Флиер А. Я. Вектор культурной эво- люции // Обсерватория культуры. 2011. № 3. С. 51–61.
Олешко А. А. Концептуальні засади антикризового регулювання націо- нальної економіки // Економіка та держава. 2012. № 9. С. 4–7.
Флиер А. Я. Культурология для культурологов: учеб. пособие для магистрантов и аспирантов, док- торантов и соискателей, а также преподавателей культурологии. Москва :Академ. проект, 2000. 496 с.
