СУСПІЛЬНИЙ ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЙНУ БЕЗПЕКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-145-153

Ключові слова:

інформація, інформатизація, інформаційна безпека, інформаційне суспільство, загрози та ризики

Анотація

Зазначено, що впровадження сучасних інформаційних техно- логій у сфери життєдіяльності (культурну, соціальну, економічну, політич- ну) істотно підвищило залежність суспільства і кожної конкретної людини від надійності функціонування інформаційної інфраструктури, достовірно- сті використовуваної інформації, її захищеності від несанкціонованої моди- фікації, а також протиправного доступу до неї.

Сформульоване наступне визначення поняття інформаційна безпека — це стан інформаційного середовища, що забезпечує задоволення інформа- ційних потреб суб’єктів інформаційних відносин, безпеку інформації та за- хист суб’єктів від негативного інформаційного впливу. В даному визначенні суб’єктами інформаційних відносин можуть бути: держава, суспільство, ор- ганізації, людина. Схарактеризовані наступні види інформаційної безпеки: інформаційна безпека держави, інформаційна безпека суспільства та інфор- маційна безпека особистості.

Зазначено, що інформаційна безпека, виходячи з двоєдиної сутності ін- формації, повинна бути спрямована як на захист об’єктивної, так і суб’єк- тивної її складової. У першому випадку вона виступає у вигляді безпеки ін- формації, у другому — у вигляді інформаційно-психічної безпеки.

Таким чином, захист інформації передбачає систему заходів, спрямова- них на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціо- нованої її модифікації, втрати, знищення, порушення цілісності тощо. Однак проблема захисту громадян від негативної інформації значно складніша, ніж проблема захисту інформації загалом через те, що інформаційні ризики надзвичайно різноманітні, а їх вплив не завжди очевидний.

В умовах турбулентності вирішення проблеми захисту суспільства в ін- формаційній сфері повинно носити комплексний системний характер та здійснюватися на різних рівнях: нормативному, інституційному та особи- стісному.

Посилання

Форос Г. В., Жогов В. С. Особли- вості трактування поняття “кібер- безпека” в сучасній юридичній на- уці. Правова держава. 2019. № 33. С. 128–134.

Почепцов Г. Г. Інформаційна політи- ка: навч. посібник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 88 с.

Марущак А. І. Дослідження проблем інформаційної безпеки у юридичній науці. Правова інформатика. 2010 № 3(27) С. 17–21.

Захаренко К. Основні суб’єкти та інститути інформаційної безпеки. Науковий вісник. Серія “Філосо- фія”. Харків: ХНПУ. 2017. Вип. 48 (частина І). С. 212–219.

Триняк В. Ю. Сутнісні аспекти ін- формаційної безпеки в умовах гло- балізації. Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психоло- гія. Харків: ХУПС, 2007. Вип. 3(29). С. 142–149.

Лисовская Ю. П. Информационная безопасность в современном гло- бализованном мире. Веснік БДУ. 2015. № 2. С. 93–97.

Муравська (Якубівська) Ю. Є. Ін- формаційна безпека суспільства: концептуальний аналіз. Економіка і суспільство. 2017. Вип. № 9. С. 289– 294.

Перун Т. С. Принципи забезпечен- ня інформаційної безпеки України в умовах євроінтеграції. Eurasian Academic Research Journal. 2017. № 11 (17). С. 108–114.

Олійник О. В. Адміністративно-пра- вові засади інформаційної безпеки. Європейські перспективи. 2012. № 4(1). С. 65–68.

Ільницька У. Інформаційна безпека України: сучасні виклики, загрози та механізми протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Політичні науки. Вип. 2. № 1. 2016. С. 27–32.

Панченко О. А. Информационная безопасность личности: монография / О. А. Панченко, Н. В. Банчук. К.: КИТ, 2011. 672 с.

Гурковський В. І. Інформаційна без- пека в Україні як складова національної безпеки / Зб. наук. пр. УАДУ. К .: УАДУ. 2002. Вип. 2. С. 9–18.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-26

Як цитувати

Панченко, О. (2020). СУСПІЛЬНИЙ ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЙНУ БЕЗПЕКУ. Публічне урядування, (2 (22), 145-153. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-145-153

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають