ПІДХОДИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДО ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-3(31)-7Ключові слова:
інформація, безпека, публічне управління, турбулентність, інформаційна безпека особистості, загрозиАнотація
Впровадження сучасних інформаційних технологій у всі сфери суспільного життя істотно підвищило залежність безпеки суспільства, кожної конкретної людини від надійності функціонування інформаційної інфраструктури, достовірності інформації, що використовується, її захищеності від несанкціонованої модифікації, а також протиправного доступу до неї. Потреби сучасної людини суттєво змінилися і розширилися, зріс попит на інформаційну безпеку. Виходячи з цього, виникає потреба у забезпеченні інформаційної безпеки, насамперед особистості, як носія індивідуальних здібностей, характеру, інтересів. В умовах турбулентних явищ, глобальне інформаційне суспільство надає істотний вплив на формування та активність особистості, створюючи для неї не тільки нові можливості, але й значні загрози. Таким чином, дослідження негативних інформаційних впливів, підходів публічного управляння до збереження інформаційної безпеки людини, її ментального здоров’я є важливим і актуальним питанням державної інформаційної політики. Мета роботи. Розкрити поняття інформаційна безпека особистості та дослідити підходи публічного управління щодо її забезпечення. Методологія. Серед переліку методів дослідження обрано метод систематизації, узагальнення та ретроспективний аналіз. Наукова новизна. Дістали подальший розвиток: історичний огляд основних підходів до поняття та ознак інформаційної безпеки особистості, підходи публічного управління до забезпечення інформаційної безпеки особистості як на державному рівні, що враховує вдосконалення законодавчої бази, так і на особистісному рівні, її здатність протистояти інформаційним загрозам і зберігати психічне здоров’я в умовах негативної інформаційної дії, що залежить від формування та розвитку культури особистої інформаційної безпеки. Висновки. Ефективність правових механізмів протидії викликам і загрозам інформаційної безпеки особистості безпосередньо залежить від рівня правового забезпечення інформаційної безпеки особистості. Однак, розв’язання проблеми забезпечення інформаційної безпеки особистості повинно мати комплексний системний характер та здійснюватися на різних рівнях (законодавчому, адміністративному, особистісному).
Посилання
Боднар І.Р., Вовчанська О.М. Державна політика та інформаційна безпека України: післякризові виклики. Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. 2014. Вип. 46. С. 28-32.
Ільницька У. Інформаційна безпека України: сучасні виклики, загрози та механізми протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Політичні науки. Вип. 2. № 1. 2016. С. 27–32.
Кукін І.В. Комплексний механізм публічного управління інформаційною безпекою особистості у сфері національної безпеки та її прикордонному секторі. Публічне управління та митне адміністрування. № 4 (27), 2020. C. 134-139.
Олійник О.В. Адміністративно-правові засади інформаційної безпеки. Європейські перспективи. 2012. № 4(1). С. 65-68.
Панченко О.А. Державне управління інформаційною безпекою в турбулентному суспільстві.World Science. 2020. № 5(57). Vol. 3. C. 4-9.
Панченко О.А. Информационная безопасность личности: монография / О.А. Панченко, Н.В. Банчук. К.: КИТ, 2011. 672 с.
Панченко О.А., Кабанцева А.В., Сердюк І.А. Потреби особистості на інформаційну безпеку. Публічне урядування. 2020. № 3 (23). С. 203-214.
Петрик В.М. Забезпечення інформаційної безпеки держави: підручник; за заг. ред. О.А. Семченка та В.М. Петрика. Київ: ДНУ «Книжкова палата України», 2015. 672 с.
Степанов В.Ю., Інформаційна безпека в інформаційній сфері державного управління. Теорія та практика державного управління. 2016. 4(55). С 24-28.
Указ Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки» від 28.12.2021 № 685/2021.
Шишкіна Х.Ю., Хворост М.Ю. Інформаційна безпека особистості як передумова збереження психічного здоров’я. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2013. Вип. 14. Частина ІV. С. 246-253.