РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗАХИСТУ БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ У СЕРЕДНЬОСТРОКОВІЙ ПЕРСПЕКТИВІ

Анотація

Застосування механізмів державного управління у сфері захисту безпеки інформаційного простору, як і будь-яке втручання в інформаційний простір, залежно від його характеру та спрямованості, матиме низку серйозних наслідків у короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі. Уряди держав зазвичай намагаються визначати стратегії розвитку в різних сферах. Переважно їх закріплюють у документах, і Україна не є в цьому винятком. Реагування або дії, зокрема й у сфері захисту безпеки інформаційного простору, які розраховані на короткотривалі наслідки і відповідають на щоденні проблеми та виклики, теж не можуть залишитися поза увагою, оскільки це основна частина роботи як безпосередніх виконавців, так і осіб, що приймають рішення у сфері державного управління. При цьому наслідки дій та ефекти у середньостроковій перспективі, які знаходяться між рівнем стратегічного планування й повсякденними завданнями, іноді бувають обділені увагою спеціалістів і потребують додаткового дослідження через особливості їх пропрацювання. Мета запропонованого дослідження – пошук способів підвищення ефективності механізмів державного управління у сфері захисту безпеки інформаційного простору через аналіз історичних та сучасних середньострокових ефектів від заходів контролю інформаційного простору державними інституціями. Завдання дослідження полягає в аналізі історичних джерел, наукових праць, офіційних повідомлень та публіцистичних матеріалів, що надають можливість вивчити проблематику функціонування механізмів державного управління у сфері захисту безпеки інформаційного простору в умовах відбиття Силами оборони України російського широкомасштабного вторгнення при інтенсивному застосуванні різними суб’єктами заходів контролю інформаційного простору в контексті оцінки середньострокових ефектів (незапланованих наслідків) від таких заходів. Наукова новизна дослідження і його результатів полягає в комплексному розгляді проблемних питань сучасного державного управління у сфері захисту безпеки інформаційного простору України, пов’язаних з активним веденням учасниками наповнення інформаційного простору інформаційних дій з акцентом на наслідки таких дій у середньостроковій перспективі в умовах відбиття Силами оборони України російського широкомасштабного вторгнення. Методологія. В ході роботи застосовано такі методи наукового дослідження: історичний, порівняльного аналізу, ретроспективного аналізу, аналізу та синтезу, дедукції, індукції, системно-структурний, лінгвістичний, формально-логічний. Висновки. Робота державних механізмів у сфері захисту безпеки інформаційного простору передбачає ефекти у середньостроковій перспективі у вигляді результатів сукупності синхронізованих інформаційних дій, а саме: стабільних змін оцінок, переконань, ставлень різноманітних, поєднаних між собою цільових аудиторій, на основі яких можна продовжувати подальшу реалізацію інформаційно-комунікаційної політики держави з метою поетапного наближення до досягнення стратегічного ефекту комунікаційної діяльності. Для успішного планування й організації інформаційних дій та роботи механізмів державного управління у сфері захисту безпеки інформаційного простору недостатньо застосування доступних механізмів і систем автоматичного моніторингу інформаційного простору, належного кадрового відбору та якісної індивідуальної підготовки спеціалістів, що у своїй сукупності можуть забезпечити інформаційні дії тактичного рівня. Середньострокова перспектива (оперативний рівень інформаційно-комунікаційної діяльності) уже вимагає налагодженої роботи складних організаційних структур і їх колективів, детального аналізу та прогнозування дій учасників наповнення інформаційного простору й чіткої постійної координації як із державним керівництвом, що визначає стратегічні завдання, так і з безпосередніми виконавцями, що діють на тактичному рівні, за умов дотримання принципів якісного лідерства і наявності достатнього авторитету посадових осіб та інституцій інформаційно-комунікаційної діяльності оперативного рівня. Враховуючи інтенсивність та масштаб бойових дій, які ведуться в рамках відбиття Україною російського широкомасштабного вторгнення, що підтримується повним арсеналом засобів деструктивного інформаційно-психологічного впливу російської федерації, найбільш придатними для застосування можуть бути методики аналізу і сценарії інформаційних дій, які розроблялися й випробовувалися не у цивільних сферах (політичної, економічної чи іншої конкуренції), а саме для протидії (нівелювання, мінімізації ефектів) деструктивному інформаційно-психологічному впливу воєнного противника, який ставить за мету глобальний вплив на чисельні цільові аудиторії з різним характером та особливостями сприйняття з метою досягнення воєнних і воєнно-політичних цілей при мінімальних або відсутніх механізмах стримування такої агресивної діяльності. Перспективи подальших досліджень вбачаються у вивченні стратегічних ефектів роботи механізмів державного управління у сфері захисту безпеки інформаційного простору (у довгостроковій перспективі).