ОЛІМПІЙСЬКИЙ МІФ ЯК ВИЯВ МІСТИЧНОГО НОКТЮРНА У ФОРМУВАННІ СПОРТИВНО-ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН ДЕРЖАВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-261-269Ключові слова:
Олімпійський міф, спортивно-дипломатичні відносини, містичний ноктюрн, антропологічний траєкт, імажінер, соціологія уяви, те- орія уявногоАнотація
На основі двох режимів уявного за теорією Ж. Дюрана аналі- зується Олімпійський міф. Детально роглянувши цей підхід, визначено, що Олімпійський міф — це необхідний елемент соціально-політичного життя людини, який супроводжує її протягом життя та формує уяву про спорт та спортивну дипломатію. Доведено, що він є одночасно епістемологічною ос- новою та джерелом людської уяви у протиставленні денного та нічного змі- сту, нагадуючи, зокрема, екстраверсію, що належить до дня, до діяльності, до світла та інтроверсію, яка належить до нічного відпочинку, пасивності та до темряви. У системі Ж. Дюрана особлива увага приділяється трьом структурам, пов’язаними з двома режимами. Наведено приклади героїчного діурну, драматичного ноктюрну, а також визначено, що є виявом містичного нок- тюрну та антропологічним траєктом у спортивній дипломатії. Дослідження Олімпійського міфу на основі цієї методології дасть змогу розкрити нову суб’єктивність психологічних процесів людської уяви. Окреслено, що суть спортивно-дипломатичних відносин у визнанні того, що це — засіб, який ви- користовує уява під впливом античної міфології. У контексті теорії Ж. Дюрана проаналізовано основні відомі Олімпій- ські міфи та чотири основні періоди прогресу спортивно-дипломатичних відносин. Досліджується діяльніcть держав, таких як США, Велика Брита- нія, Німеччина, КНДР та ін. З’ясовано, що саме міcтичний ноктюрн домінує в дипломатії та має більше підстав впливу на уяву в соціальному середо- вищі. Немає сумніву, що ця теорія може окреслювати спортивно-дипломатич- ні події держав, можливу перспективу їх розвитку з огляду на формування подальших уявлень.
Посилання
Jensen J. S. Mythand Mythlogies: A Reader. London: Routledge, 2016. P. 416.
Джонсон Р. Мы. Глубинные аспекты романтической любви. Юнгианская психология, М.: Когито-Центр, 2015. 318 с.
Кулик С. М. Можливості спортивної дипломатії в міжнародних відносинах // Наук. вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія: Міжнародні відносини. 2016. № 2 (327). Луцьк : Вежа-Друк, 2016. 9–20 с.
Maffesoli M. Le temps des tribus: Le declin de l’individual lisme dans les societesde masse. Paris: Meridiens Klincksieck, 1988. P. 80.
Ribadeau D. L. Sport et diplomatie: quelles realitions? URL: http://geopolis.francetvinfo.fr/sport-etdiplomatie-quelles-realitions-6729
Дугин А. Г. Социология воображения. Введение в структурную социологию. Москва: Академ. проект: Трикста, 2010. 564 с. (Технологии социологии).
Матышак Ф. Греческие и римские мифы. От Трои и Гомера до Пандоры и “Аватара”. Москва: Манн, Иванов и Фербер, МИФ, 2020. 272 с.
Official Olympic Reports URL: h t t p s : / /we b . a r c h i v e . o r g /web/20070612020125/http://www.la84foundation.org/5va/reports_frmst.html
Шанин Ю. В. История античного атлетизма. Москва: Алтейя, 2017. 192 с.
Durand G. Pas à pas mythocritique, в Champs de l’Imminaire , 1996. P. 262.
КНДР на Олімпіаді: що це означає? BBC news – Україна [Електронний ресурс]. Режим доступу:https://www.bbc.com/ukrainian/features-42973359