ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І САМОРЕГУЛЮВАННЯ У БУДІВНИЦТВІ

Анотація

Розглядаються питання саморегулювання у будівельній галузі. Актуалізовано необхідність забезпечення та контролю якості будівельного виробництва, що тісно пов’язано не лише з економічними, а й соціальними факторами щодо створення безпечних умов для проживання чи роботи людей, мінімізації технічних та технологічних ризиків, формування прозорої систе- ми ціноутворення та залучення інвестицій у галузь будівництва. Доведено доцільність впровадження в Україні системи саморегулювання, що має низ- ку переваг над існуючою ієрархічною структурою державного регулювання у будівництві, серед яких: звільнення органів державної влади від невластивих для них функцій, застосування ліберальних підходів до відкритості будівель- ного ринку, забезпечення високої якості регулювання і нагляду, можливість об’єднання зусиль влади та суспільства з метою забезпечення якісно нового рівня функціонування будівельної галузі. Встановлено, що в Україні є суттєві передумови для розвитку системи саморегулювання будівельної галузі, ви- кликані лібералізацією економіки, європейським вектором інтеграції та про- цесами децентралізації влади. Проаналізовано міжнародний досвід, на основі чого визначено пріоритетні напрями співпраці з провідними міжнародними організаціями, що забезпечують технічний нагляд та надають консультативну допомогу. Визначено роль саморегулювання технічної складової будівництва в умовах децентралізації влади в Україні як симбіоз взаємоузгодженої си- стеми співпраці влади — бізнесу — споживачів, де перші встановлюють “пра- вила гри” шляхом створення ефективної законодавчої бази, другі — забезпе- чують якість готової будівельної продукції, треті — здійснюють “природний відбір” якісної продукції, забезпечуючи конкурентоздатність лише соціально відповідальному бізнесу.