ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬСТВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2023-1(34)-1

Ключові слова:

державне управління, публічне управління, соціальне управління, суспільство, держава, принципи та закономірності соціального управління

Анотація

Мета роботи є систематизація наукових підходів до системи функціонування суспільства в сучасному світі та соціального управління. Суспільство, як і держава – феномен стародавній і водночас вельми новий, багато в чому суперечливий і незрозумілий, що потребує міждисциплінарного підходу до розуміння та осмислення. Феномен «суспільство» не є чимось загальним, навпаки його по-різному називають, трактують і пояснюють. Наукова новизна. Систематизовані суспільства щодо особливостей присутнього в них державного управління, зокрема: суспільство відкрите та закрите; суспільства модернізовані; суспільства класові, безкласові та масові; суспільство постіндустріальне; суспільство глобальне. Виокремленні особливості основних факторів розвитку сучасних суспільства, зокрема: географічне середовище; характер населення; особливості продуктивної діяльності; ресурсна основа розвитку соціуму; наука, техніка, культура, освіта, ідеологія тощо. Висновки. У статті виокремленні закони соціального управління. Так, Закон необхідної різноманітності. Чим складніший об’єкт управління, тим складнішим є і орган, який ним керує. Крім того, згідно з цим законом, на об’єкт управління має здійснюватись різноманітність управлінських впливів. Для того, щоб такий закон спрацьовував, необхідно мати якомога ширшу та різноманітнішу інформацію про об’єкт управління. Закон спеціалізації управління. Він потрібний тому, що дуже складними є об’єкти управління. Тут потрібно як вищий професійний рівень управлінців (органів управління), так і предметна спеціалізація, наприклад, у системі держслужби. Закон інтеграції управління. При всій спеціалізації управлінських процесів, існує потреба приведення до спільного знаменника всіх впливів на об’єкт управління. Цього вимагають загальні цілі й завдання, що стоять перед суб’єктом управління, а системою державного управління – перед державою. Закон економії часу. Будь-яка соціальна задача, що вирішується, повинна вирішуватися в оптимальні терміни (але продуктивно, раціонально, переслідуючи досягнення планового кінцевого результату). Закон пріоритетності соціальних цілей. Вибір пріоритетів у демократичних суспільствах завжди здійснюється з урахуванням волі та інтересів народу (громадян), а шляхом їх визначення є референдуми, опитування громадської думки тощо. Звичайно, в основі будь-якої демократичної, гуманної політики завжди були і залишаються інтереси та потреби громадян, пов’язані з умовами їхнього життя. Закон зростаючої суб’єктивності, інтелектуальності в управлінні.

Посилання

Куйбіда В.С., Толкованов В.В. Досвід впровадження стандартів доброго врядування на місцевому рівні в Україні та інших європейських країнах. Київ: ТОВ «Поліграфічний Центр Крамар», 2010. 258 с. URL: http://www.slgcoe.org.ua/wpcontent/uploads/2010/Tolkovanov_Dobre_final.pdf

Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс. Підручник. 3-тє вид. Київ: Каравела, 2016. 408 с.

Мазур В.Г., Семчук І.В. Електронне управління в органах місцевої влади: стан та шляхи удосконалення. Зб. наук. праць «Теорія та практика державного управління». 2013. № 2. С. 106–112.

Недбай В.В. Електронний уряд: теорія і практика. Сучасна українська політика. Політика і політологи про неї. 2004. Вип. 5. С. 270–275.

Решота О. А. Особливості розвитку публічного управління в Україні: сучасні тенденції та проблеми. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 3. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/3_2020/39.pdf

Соціальна філософія: Короткий Енциклопедичний словник / загальна редакція і укладання В.П. Андрушенко, М.І. Горлач. Київ. Харків: ВМП «Рубікон». 1997. 400 с.

Сурмін Ю.П. Соціологія управління. К.: «Освіта України». 2012. 687 с.

Туленков М. В. Концептуальні засади організації сучасного менеджменту: монографія. Київ; Ніжин: ТОВ Вид-во «Аспект-Поліграф», 2006. 312 с.

Щокін Г.В. Основи політичної науки. К.: МАУП. 2006. 184 с.

Якобчук В. П., Тищенко С. В., Пугачова Н. С. Інноваційні підходи до публічного управління в контексті інтелектуалізації суспільства. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 6. С. 83–87.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-26

Як цитувати

Юсіф, А. (2023). ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ СУСПІЛЬСТВ. Публічне урядування, (1 (34), 10-17. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2023-1(34)-1