METHODOLOGICAL ASPECTS OF PUBLIC-CIVIC COMMUNICATION RESEARCH
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-5(20)-75-84Keywords:
communication interaction between public administration and civil society, state and public communication, communication theory, communicative roles of state institutesAbstract
The specificity of public communication is that it means the exchange of messages between public authorities and other corporate (corporate) subjects with citizens and their public associations reflecting public information.
Based on an integrated approach to the study of communicative phenomena and processes, the theory of communication can be based on the desired results, namely adequately reflecting the diversity and complexity of communicative reality, successfully developing, improving and constantly enriching new knowledge. It is this methodological approach that will allow systematizing the source of research and revealing individual methodological techniques used by scientists in the framework of their conceptual views, close to our scientific problem. Modern research in the field of state-public communication differs using a variety of methodologies.
Institutional paradigm allows us to analyze and consider public-public communication as the stable communicative roles and functions of state institutions, state interests and state practices that serve to interact state institutions, political parties, elites and other sectors for the realization of their interests and the exercise of state power.
Communicative interaction between state authorities and society is also a necessary sign of the establishment of state and administrative relations in the system of relations between state authorities and non-governmental organizations. Communicative interaction implies a certain correlation between real power and the legitimization of public policy.
Logical methods, such as induction and deduction, analysis and synthesis, definition and classification, observation and statistical analysis, etc., are used as general methods of studying the subject of communication interaction between public administration and civil society. They are the working mechanisms through which the theoretical The basics of research are embodied in reality, becoming a theory that works.
References
Козаков В. Громадянська комуніка- ція як чинник реформування дер- жавного управління: архетипний підхід / В. Козаков, О. Рашковсь- ка // Публічне управління: теорія та практика. 2015. Вип. 1 (спец. вип.). 215 c.
Романенко Є. О. Сутність та особли- вості системи маркетингу послуг у механізмах державного управління [Текст] / Є. О. Романенко, І. В. Чаплай // Актуальні проблеми еконо- міки : Наук. екон. журн. 2016. № 12. С. 81–89.
Рашковська О. В. Стан комуніка- тивної взаємодії інститутів гро- мадянського суспільства та орга- нів державної влади в Україні / О. В. Рашковська // Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 6. 137 с.
Карчевська О. В. Роль політич- ної комунікації в електоральному процесі: теоретико-методологіч- ний аналіз [Електронний ресурс] / О. В. Карчевська, Г. С. Агафонова // Політологічні записки. 2012. № 6. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polzap_2012_6_19
Дзялошинский М. Гражданские ком- муникации и гражданское общест- во / науч. ред. и состав.: И. М. Дзялошинский. М., 2009.
Тард Г. Социальная логика : пер. с фр. / Г. Тард. СПб. : Социол.-психол. центр, 2006. 576 с.
Драгомирецька Н. М. Комунікативна діяльність в державному управлінні : навч. посіб. / Н. М. Драгоми- рецька, К. С. Кандагура, А. В. Букач. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2017. 180 с.
Конецкая В. П. Социология комму- никации : учебник / В. П. Конецкая. М. : Междунар. ун-т бизнеса и управления, 1997. С. 69–71.
Буренко В. И. Социальное регули- рование политической власти: исто- рия идей и современные подходы / В. И. Буренко. М. : Нац. ин-т бизнеса, 2001. 195 с.
