IMAGINATION, ARCHETYPES AND SOCIAL FORECASTING: OPPORTUNITIES AND LIMITATIONS OF APPLICATION
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2021-1(26)-248-260Keywords:
social forecasting, social archetypes, mass (collective) conscious and unconscious, anti-crisis managementAbstract
The article deals with the problem of information and analytical support of public administration in terms of social forecasting. The following problematic cross-sections are highlighted, which are especially important for Ukraine as a country that is in a state of prolonged societal crisis and against which it must respond to today’s post-pandemic challenges. The first cross-section concerns the development of psychologically sound strategies and technologies of crisis management, which characterizes the ability of the public administration to a forward-looking vision and strategic thinking. The second cross-section concerns the development of psychologically sound approaches to the implementation of social forecasting. Both problem cross-sections are interdependent and condition each other, and, at the same time, need to be clarified in terms of actualization of their actual socio-psychological validity. Thus, the problem that determines the purpose of the proposed article is to outline the possibilities and limits of the application of psychological approaches in social forecasting (on the example of G. Durand’s social archetypes and sociology of the imaginary). The results of the study suggest that the development of the forecast must consider not only the characteristics of a situation but also the appropriate (characteristic of the situation) psychological state of social groups and communities. Given that the forecast can perform both a preventive and motivational function, underestimating the importance of analysing the irrational sphere of mass (collective) consciousness in the unity of its conscious and unconscious components may be unjustified negligence. Considering the motivational component of human behaviour, which is influenced by both conscious and unconscious components, can significantly expand the methodological arsenal of prognosis. In turn, this actualizes the request for generalization of the best practices of socio-psychological science and the definition of psychological principles in predicting social processes, which requires further painstaking work.
References
Суший О. В. Націєтворчий процес у координатах соцієтальної кризи в Україні // Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2019. Вип. 43 (46). С. 83–109.
Політичний квартал: підсумки – 2020 року // Фонд “Демократичні ініціативи” ім. І. Кучеріва. URL: https://dif.org.ua/article/politichniykvartal-pidsumki-2020-roku
Варенко В. М. Інформаційно-аналітична діяльність. К.: Ун-т “Україна”, 2014. 417 с.
Основи соціальної психології: навч. посіб. / О. А. Донченко, М. М. Слюсаревський, В. О. Татенко та ін.; за ред. М. М. Слюсаревського. К.: Міленіум, 2008. 536 с.
Feder S. A. Forecasting for policy making in the post-cold war period // Annual Review of Political Science. 2002. № 5(1). Р. 111–125.
Dunn W. M. Public Policy Analysis: An Introduction. N.J.: Upper Saddle River, 2007. 496 p.
Tetlock P. E. Expert political judgment: How good is it? How can we know? Princeton, NJ: Princeton University Press, 2005. 352 p.
Gardner D. Future babble: Why expert predictions are next to worthless, and you can do better. NY: Dutton, 2011. 320 p.
Dowding K. Why Forecast? The Value of Forecasting to Political Science // PS: Political Science & Politics. 2021. № 54 (1). Р. 104–106. DOI: https://doi.org/10.1017/S104909652000133X
Westwood S. J., Messing S., Leikes Y. Projecting Confidence: How the Probabilistic Horse Race Confuses and Demobilizes the Public // Journal of Politics. 2020. № 82 (4). https://doi.org/10.1086/708682
Norris C. J., Dumville A. G., Lacy D. P. Affective Forecasting Errors in the 2008 Election: Underpredicting Happiness // Political Psychology. 2011. № 32(2). Р. 235–249.
Dowding K. Why Forecast? The Value of Forecasting to Political Science //PS: Political Science & Politics. 2021. № 54 (1). Р. 104–106. DOI: https://doi.org/10.1017/S104909652000133X
Назаретян А. П. О прогнозировании в шутку и всерьез // Историческая психология и социология истории. 2011. Т. 4. № 1. URL: https://www.socionauki.ru/journal/articles/134132/
Суший О. В. Психосоціальна культура державного управління. К.: Світогляд, 2012. 344 с.
Durand G. Les structures anthropologiques de l’imaginaire. Paris: Dunod, 1984. 535 p.
Cуший О. В. Соціальна архетипіка як методологічний підхід до пізнання масового (колективного) несвідомого // Cоціально-психологічне мислення: генеза, основні форми та перспективи розвитку: монографія / М. М. Слюсаревський, В. В. Жовтянська, О. В. Суший, В. О. Татенко та ін.; за наук. ред. М. М. Слюсаревського. Кропивницький : Імекс-Л-ТД, 2018. 296 c.
Суший О. В. Соціальна архетипіка у проблемному полі публічного управління: сучасний стан і перспективи розвитку // Публічне урядування. 2018. № 4 (14). С. 325–338.
Суший О. В. Теоретичні засади соціальної архетипики // Публічне урядування. 2016. № 3 (4). С. 168–180.
Merton R. K. The Self-Fulfilling Prophecy // The Antioch Review. 1948. Vol. 8. № 2. Р. 193–210.
Назаретян А. П. О прогнозировании в шутку и всерьез // Историческая психология и социология истории. 2011. Т. 4. № 1. URL: https://www.socionauki.ru/journal/articles/134132/
Бейкер М. Дж. Выбирая методологию исследования // ТЕRRА ECONOMICUS. 2014. Т. 12. № 4. С. 137–156.
Blaikie N. Designing Social Research. Cambridge: Polity Press, 2000. 330 р.
Mingers J. Re-establishing the real: critical realism and information systems // In: J. Mingers and L. P. Willcocks (eds.). Social theory and philosophy for information systems. Chichester: John Wiley & Sons, 2004. Р. 372–406.