ВПЛИВ ПСИХОТИПУ РАЦІОНАЛА Й ІРРАЦІОНАЛА У ЗАПОЗИЧЕННІ ТА ФОРМУВАННІ ТРАДИЦІЙ В ДОБУ ПОСТСУЧАСНОСТІ: МЕДІЙНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-87-96Ключові слова:
традиція, медіа, психотипи, раціональне, ірраціональне, комунікація, епоха постмодернуАнотація
Висвітлено питання впливу психотипів раціонала й ірраціона- ла на формування традицій в сучасному суспільстві з урахуванням особли- востей епохи постмодерну. Розглядаючи особливості сучасного інформацій- ного середовища, акцентується увага на тому, що на даному етапі розвитку світу все більш зростає проникнення медіа в усі сфери життя суспільства, їх сильний вплив на формування уподобань, поглядів, культури, інтерпре- тації минулого та образів майбутнього. Що безпосередньо тісно пов’язано з такими поняттям, як традиція та комунікація. Інакше кажучи медіа стали одним з основних засобів, за допомогою якого люди освоюють і оцінюють навколишню дійсність в соціальних і психологічних аспектах. Транслюючи різнобічну інформацію, медіа сприяють створенню певної картини дійсно- сті. Розкрито сучасні аспекти способів передачі інформації, визначено осо- бливості психотипів раціонала та ірраціонала. Доведено, що кожний з видів медіа, не тільки має свою специфіку, а й, більш-менш, сприймається тим чи іншим психотипом. Мультимедіа як художні практики візуального мисте- цтва, дірект- медіа, спрямовані більш на ірраціональне сприйняття інформа- ції та відповідний психотип, а частина мас-медіа, таких, як періодична преса, радіо, блоги та сайти певного змісту, мають більшу спрямованість на раціо- нальне сприйняття. Зазначено, що в сучасну епоху проникнення нових тра- дицій буде посилюватися разом з проникненням та опануванням широки- ми масами нових цифрових засобів комунікації, технологій впливу. А саме раціональний початок в людях сприятиме вкоріненню цих традицій в широ- ких соціальних колах. Лідерами в розповсюдженні та окресленні напрямів розвитку будуть ті, хто володіє і розробляє нові технології. Стрімкий темп оновлення і розвитку технологій, у тому числі у сфері медіа, вимагає більш глибоко дослідження питань щодо їх впливу на особистість.
Посилання
Грицанов А. А. Новейший философ- ский словарь. Постмодернизм: науч. слов. Минск : Современный литератор, 2007. 816 с.
Юнг К.-Г. Психологические типы: учеб. пособ. Москва : Прогресс- Универс, 1995. C. 19–25.
Юнг К. Г. Передмова до Аргентин- ського видання “Психолгічних типів”: наук. посіб. Цюріх: Коснахт, 1934. 150 с.
Бодрійяр Ж. Симулякри і симуляція: наук.посіб. Київ : Видавництво Соломії Павличко Основи, 2004. 247 с.
Чернозубенко П. Маркетинговый словарь Маркетинг: веб-сайт. [Елек- троний ресурс]: http://www.marketch.ru/marketing_dictionary/m/media (дата звернення 02.11.2019р.).
Моль А. Социодинамика культуры: пер. с фр. Москва : Изд-во ЛКИ, 2008. 416 с.
Heller А., Feher F. (1988). The Postmodern Political Condition. Cambridg : Columbia University Press.
Калинаускас И. Реабилитация души. Прикосновение к другой жизни : учеб. пособ. Москва : Век- тор, 2013. 700 с.
Юнг. К. Г. Структура психики и ар- хетипы: учеб. пособ. Москва : Ака- демический проект, 2007. С. 70.
Іноземцев В. Л. Постмодерн. Нова фі- лософська енциклопедія. Т. 3: навч. посіб. Київ : Наукова думка, 2010. С. 296–298.
Akker R. & Vermeulen T. (2010). Notes on Metamodernism. Journal of Aesthetics. V. 2. P. 2–7.
Скандал с Facebook и Cambridge Analytica. Что мы знаем? BBC: веб-сайт. [Електронний ресурс] : https://www.bbc.com/russian/features-43475612 (дата звернення 01.11.2019 р.).