МЕДІЙНА ТА ІНФОРМАЦІЙНА ГРАМОТНІСТЬ: ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ У КАЗАХСТАНІ

Анотація

ЮНЕСКО для світової спільноти розробили міжнародні стан- дарти медійної інформаційної грамотності, які були прийняті всіма країна- ми – членами ЮНЕСКО.

У Центрально-Азіатському просторі цими питаннями першим став за- йматися Казахстан 10 років поспіль. Група вчених Казахського Національ- ного університету імені аль-Фарабі працює над вивченням цього питання.

Більшість наукових робіт з медіа-освіти спрямовано на обґрунтування необхідності медіа-освіти в сучасному суспільстві, його цінності. Пропонуються методичні матеріали щодо формування в медійній та ін- формаційній галузі грамотності щодо навчання цільових груп та інформу- вання громадськості. Застосовується методологія порівняльно-історично- го аналізу, методологія і техніка соціологічного дослідження, системний і структурно-функціональний підхід у поєднанні з порівняльно-історичним методом і аналізом статистичних даних, а також вивченні офіційних доку- ментів, що характеризують політику міжнародного співтовариства і держа- ви Казахстан, правового регулювання тощо. Використані контент-аналіз і якісний аналіз документів, а також метод компаративістських досліджень.

У результаті дослідження дійшли висновку, що будь-яка концептуальна конструкція, наукова парадигма тою чи іншою мірою заідеалізована, і за- стосування концептуального підходу ЮНЕСКО було закладено в основу даного огляду, що викликає позитивні очікування. Однак ЗМІ не завжди є соціально орієнтованим інструментом. Зрозуміло, що при такому розкладі розраховувати виключно на свідомість журналістів та самоцензуру редак- торів не доводиться. Однак, розуміння принципових підходів ЮНЕСКО та дотримання вироблених рекомендацій може коригувати ризики та сприяти розвитку повноцінного громадянського суспільства.

Практична значущість дослідження полягає у можливості використан- ня його результатів у медіа-галузі, психології, педагогіці, культурі, історії, журналістами, політологами, соціальними інженерами, педагогами, сту- дентами та аспірантами університетів. Результати дослідження можуть бути інтегровані в освітній і виховний процеси. Необхідною є підготовка цільових груп для подальшого поширення та навчання медійної та інфор- маційної грамотності та вирішення питань формування громадянської по- зиції в Казахстані.