МЕДІЙНА ТА ІНФОРМАЦІЙНА ГРАМОТНІСТЬ: ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ У КАЗАХСТАНІ
Ключові слова:
ЮНЕСКО, медійна і інформаційна грамотність (МІГ), громадянська позиція, комунікації, мас-медіа, Казахстан, нові технологіїАнотація
ЮНЕСКО для світової спільноти розробили міжнародні стан- дарти медійної інформаційної грамотності, які були прийняті всіма країна- ми – членами ЮНЕСКО.
У Центрально-Азіатському просторі цими питаннями першим став за- йматися Казахстан 10 років поспіль. Група вчених Казахського Національ- ного університету імені аль-Фарабі працює над вивченням цього питання.
Більшість наукових робіт з медіа-освіти спрямовано на обґрунтування необхідності медіа-освіти в сучасному суспільстві, його цінності. Пропонуються методичні матеріали щодо формування в медійній та ін- формаційній галузі грамотності щодо навчання цільових груп та інформу- вання громадськості. Застосовується методологія порівняльно-історично- го аналізу, методологія і техніка соціологічного дослідження, системний і структурно-функціональний підхід у поєднанні з порівняльно-історичним методом і аналізом статистичних даних, а також вивченні офіційних доку- ментів, що характеризують політику міжнародного співтовариства і держа- ви Казахстан, правового регулювання тощо. Використані контент-аналіз і якісний аналіз документів, а також метод компаративістських досліджень.
У результаті дослідження дійшли висновку, що будь-яка концептуальна конструкція, наукова парадигма тою чи іншою мірою заідеалізована, і за- стосування концептуального підходу ЮНЕСКО було закладено в основу даного огляду, що викликає позитивні очікування. Однак ЗМІ не завжди є соціально орієнтованим інструментом. Зрозуміло, що при такому розкладі розраховувати виключно на свідомість журналістів та самоцензуру редак- торів не доводиться. Однак, розуміння принципових підходів ЮНЕСКО та дотримання вироблених рекомендацій може коригувати ризики та сприяти розвитку повноцінного громадянського суспільства.
Практична значущість дослідження полягає у можливості використан- ня його результатів у медіа-галузі, психології, педагогіці, культурі, історії, журналістами, політологами, соціальними інженерами, педагогами, сту- дентами та аспірантами університетів. Результати дослідження можуть бути інтегровані в освітній і виховний процеси. Необхідною є підготовка цільових груп для подальшого поширення та навчання медійної та інфор- маційної грамотності та вирішення питань формування громадянської по- зиції в Казахстані.
Посилання
Masterman L. “18 Principles of Media Education”, available at: http://www. screen.com/mnet/eng/med/class/support/mediacy/edec/masterman.htm (Accessed 25.04.2018)
Masterman L. (2000), “New Paradigms and Directions. Telemedium” // Journal of Media literacy. — Vol. 46 (1). — Р. 7–23.
Мастерман Л. Обучение языку средств массовой информации // Специалист, 1993 (a). — № 4. — С. 22–23; 1993 (b). — № 5. — С. 31–32.
Hart A. Understanding Media: a Practical Guide. — London: Routledge, 1991. — 268 p.
Медиаобразование в школе: сб. учеб. программ / под ред. Е. Л. Вар- тановой, О. В. Смирновой. — М.: МедиаМир, 2010. — 320 с.
Федоров А. В. Развитие медиаком- петентности и критического мыш- ления студентов педагогического вуза. — М.: Изд-во МОО ВПП ЮНЕСКО “Информация для всех”, 2007. — 616 c.
Fedorov A. Media Education and Media Literacy: Experts’ Opinions. In: MENTOR. A Media Education Curriculum for Teachers in the Mediterranean. Paris: UNESCO, 2003.
Wilson C., Tuazon R. Media and information literacy curriculum for teachers. UNESCO. — France: Printed by UNESCO, 2011. — 192 p.
Вильсон К., Алтон Г., Туазон Р., Акьемпонг К. Медийная и инфор- мационная грамотность: програм- ма обучения педагогов. — Париж: ЮНЕСКО, 2012. — 200 с.
Уилсон К., Гриззл А., Туазон Р., Чи- Ким Чун, Акьемпонг К. Медийная и информационная грамотность: программа обучения педагогов. — UNESCO, 2012. — С. 47 — 50.
Silverblatt A. Media Literacy. Westport, Connecticut. — London: Praeger, 2001. — 449 p.
Semaly L. M. Literacy in Multimedia America. New York — London: Falmer Press, 2000. — 243 p.
Баранов О. А. Медиаобразование в школе и вузе. — Тверь: Изд-во Твер- ского гос. ун-та, 2002. — 87 с.
Бондаренко Е. А. Творческий проект как элективный курс Образователь- ные технологии XXI века ОТ’07 / под ред. С. И. Гудилиной, К. М. Ти- хомировой, Д. Т. Рудаковой. — М., 2007. — С. 188–194.
Жилавская И. В. Медиаобразование молодежной аудитории. — Томск: Изд-во Томск. ин-та информ. техно- логий, 2009. — 322 с.
Зазнобина Л. С. Технология интегра- ции медиаобразования с различны- ми учебными дисциплинами // На пути к 12-летней школе. — М., 2000. C. 178–182.
Пензин С. Н. Университет и фор- мирование медиакультуры // Университет и общество. Со- трудничество университетов в XX веке. — М.: МАКС Пресс, 2003. — С. 110–111.
Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO. In: Education for the Media and the Digital Age. — Vienna: UNESCO, 1999. — Р. 273–274.
Информационные и коммуникаци- онные технологии в образовании: монография / под. ред. Бадарча Дендева. — М.: ИИТО ЮНЕСКО, 2013. — 320 с.
Медийная и информационная гра- мотность: программа обучения пе- дагогов. — Вена: ЮНЕСКО, 2012. — 198 с.
Конституция Республики Казах- стан [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.akorda.kz/ru/official_documents/constitution
100 конкретных шагов по реализа- ции пяти реформ Президента [Элек- тронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.kazpravda.kz/news/sport/opublikovani-100-konkretnihshagov-po-realizatsii-pyati-reformprezidenta/
Закон Республики Казахстан “О доступе к информации” от 16 ноя- бря 2015 г. № 401-V [Электронный ресурс]. — Режим доступа: https://www.zakon.kz/4757378-opublikovanzakon-rk-o-dostupe-k.html