THE FORMATION OF VIOLIN ART: THESAURUS IN THE PEDAGOGICAL SPACE
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.5.1Keywords:
violin art, pedagogical space, pedagogical strategies, violin, world of music, modern technologies, educational experience.Abstract
The article highlights theoretical conclusions about the formation of violin art in the pedagogical space. It is a complex and multifaceted process that includes not only technical and artistic aspects, but also pedagogical strategies that contribute to the development of students. It is important to consider the importance of music education in general education and to promote the development of students' musical abilities from early childhood. Aspects that interact with each other, contributing to the development of violin art in a broad context, are given. The joint work of teachers, performers, organizers and the public are key in the improvement of this art form. An uneven distribution of access to high-quality musical education and a lack of standardized methods for effective learning to play the violin have been established. A lack of support and recognition for young talent in the concert space, as well as a lack of interest in the violin among the younger generation, was revealed. Limited availability of concerts and other musical events, as well as insufficient activity in social networks and mass media to promote violin art. It is recommended that the use of modern technologies in the pedagogical process of violin training is an important element for enriching the educational experience and improving student results. The use of special software tools for recording and analyzing the students' game, which helps the teacher to provide constructive feedback and improve teaching methods. It is emphasized that the development and support of musical education in Ukraine, in particular students learning to play the violin, is an important factor for the preservation and development of the national musical output. The connection between the violin and the musical tradition of Ukraine is not only a historical, but also a modern phenomenon that continues to influence the musical landscape of the country.
References
Андрієвський І. Деякі проблеми розвитку української скрипкової школи в контексті еволюції європейської інструментальної музики. Музичне виконавство: Науковий вісник. К., 2000. Вип. 14, кн. 6. С. 32–40.
Борух І. Скрипковий цикл Богдана Шиптура з епіграфами із поезії Марійки Підгірянки для дітей. Музикознавчий універсум. Наукові збірники ЛНМА імені М. В. Лисенка. Вип. 45. Львів, 2019. С. 48–54.
Волощук Ю. І. Спецкурс «Українське скрипкове мистецтво»: Навчально-методичний посібник. Івано Франківськ: Гостинець, 2002. 83 с.
Гринчук І. Музична освіта в Україні: історико-регіональний аспект. Мистецтво та освіта. 2013. № 2 (68). С. 11–15.
Єфіменко М. С. Скрипкова фантазія у творчості українських композиторів ХIХ–ХХІ століть. Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка: Музикознавчий універсум: зб. наук. ст. Львів, 2017. Вип. 40. С. 158–169.
Павлова В. В., Дідок С. В. До проблеми скрипкового виконавства: історичний аспект. «Молодий вчений». 2017. С. 67–72.
Пилатюк Н. Психологічні та соціальні аспекти похідних жанрів у музиці (на прикладі українського скрипкового перекладу другої половини ХХ – початку ХХІ ст.): автореф. дис. … канд. мистецтвознавства. Харків, 2013. 18 с.
Радван Н. Наукові підходи до формування інструментально-виконавських умінь педагога-скрипаля. Стратегії підвищення якості мистецької освіти в контексті змін сучасного соціокультурного простору. Матеріали і тези І Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса 13–14 жовтня 2017 р.). Одеса ПНПУ імені К.Д. Ушинського, 2017. C. 67–70.
Фільц Б. Вибрані твори для скрипки і фортепіано. Дрогобич: Посвіт, 2019. 44 с.
Ядловська З. Г. Скрипковий інструменталізм: еволюція розвитку. Традиційне музикування українців у європейському просторі: матеріали ІІІ міжнар. наук.практ. конф., 11–12 жовтня 2007 р. К.: ДАККіМ, 2008. С. 143–145.