СТАНОВЛЕННЯ СКРИПКОВОГО МИСТЕЦТВА: ТЕЗАУРУС У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОСТОРІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.ped.2023.5.1Ключові слова:
скрипкове мистецтво, педагогічний простір, педагогічні стратегії, скрипка, світ музики, сучасні технології, освітній досвід.Анотація
У статті висвітлено теоретичні висновки про становлення скрипкового мистецтва в педагогічному просторі. Це є складним і багатогранним процесом, що включає в себе не лише технічні та мистецькі аспекти, але і педагогічні стратегії, які сприяють розвитку учнів. Важливо враховувати значення музичної освіти в загальному навчанні та сприяти розвитку учнівських музичних здібностей вже з раннього дитинства. Наведені аспекти, які взаємодіють між собою, сприяючи розвитку скрипкового мистецтва в широкому контексті. Спільна праця педагогів, виконавців, організаторів та громадськості є ключовою у вдосконаленні цього виду мистецтва. Встановлено нерівномірний розподіл доступу до високоякісного музичного навчання та відсутність стандартизованих методик для ефективного вивчення гри на скрипці. З’ясовано недостатня підтримка та визнання для молодих талантів у концертному просторі, а також відсутність інтересу до скрипки серед молодого покоління. Обмежена доступність концертів та інших музичних подій, а також недостатня активність у соціальних мережах та мас-медіа для просування скрипкового мистецтва. Рекомендовано використання сучасних технологій у педагогічному процесі скрипкового навчання є важливим елементом для збагачення освітнього досвіду та поліпшення результатів учнів. Використання спеціальних програмних засобів для запису та аналізу гри учнів, що допомагає вчителю надавати конструктивний фідбек та вдосконалювати методику викладання. Підкреслено, що розвиток та підтримка музичної освіти в Україні, зокрема учнів, що вивчають гру на скрипці, є важливим фактором для збереження та розвитку національного музичного доробку. Взаємозв'язок між скрипкою та музичною традицією України є не лише історичним, але і сучасним явищем, що продовжує впливати на музичний ландшафт країни.
Посилання
Андрієвський І. Деякі проблеми розвитку української скрипкової школи в контексті еволюції європейської інструментальної музики. Музичне виконавство: Науковий вісник. К., 2000. Вип. 14, кн. 6. С. 32–40.
Борух І. Скрипковий цикл Богдана Шиптура з епіграфами із поезії Марійки Підгірянки для дітей. Музикознавчий універсум. Наукові збірники ЛНМА імені М. В. Лисенка. Вип. 45. Львів, 2019. С. 48–54.
Волощук Ю. І. Спецкурс «Українське скрипкове мистецтво»: Навчально-методичний посібник. Івано Франківськ: Гостинець, 2002. 83 с.
Гринчук І. Музична освіта в Україні: історико-регіональний аспект. Мистецтво та освіта. 2013. № 2 (68). С. 11–15.
Єфіменко М. С. Скрипкова фантазія у творчості українських композиторів ХIХ–ХХІ століть. Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка: Музикознавчий універсум: зб. наук. ст. Львів, 2017. Вип. 40. С. 158–169.
Павлова В. В., Дідок С. В. До проблеми скрипкового виконавства: історичний аспект. «Молодий вчений». 2017. С. 67–72.
Пилатюк Н. Психологічні та соціальні аспекти похідних жанрів у музиці (на прикладі українського скрипкового перекладу другої половини ХХ – початку ХХІ ст.): автореф. дис. … канд. мистецтвознавства. Харків, 2013. 18 с.
Радван Н. Наукові підходи до формування інструментально-виконавських умінь педагога-скрипаля. Стратегії підвищення якості мистецької освіти в контексті змін сучасного соціокультурного простору. Матеріали і тези І Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса 13–14 жовтня 2017 р.). Одеса ПНПУ імені К.Д. Ушинського, 2017. C. 67–70.
Фільц Б. Вибрані твори для скрипки і фортепіано. Дрогобич: Посвіт, 2019. 44 с.
Ядловська З. Г. Скрипковий інструменталізм: еволюція розвитку. Традиційне музикування українців у європейському просторі: матеріали ІІІ міжнар. наук.практ. конф., 11–12 жовтня 2007 р. К.: ДАККіМ, 2008. С. 143–145.