BACKBONE FACTORS FOR MODERN SCIENTIFIC DISCOURSE IN INFORMATIONAL EPOCH
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2023.1.7Keywords:
scientific discourse, scientific knowledge, interactive communicative unit, scientific communication, multiplex environment.Abstract
Current research in linguistics and humanities shows scholars’ interest in the study of how many-level social phenomena and processes of social and interpersonal interaction are represented in language and speech considering a set of extra lingual factors the former are affected by. Discourses act as dynamic and heterogeneous units of interaction that actualize senses to be formally expressed in language. Linguistic study of the scientific discourse is topical for the need to identify criteria to distinguish modern scientific discourse among other professional discourses and delineate it as a functional system. The aim of the article is to characterize modern scientific discourse viewed as a unit of the scientific communicative interaction. The objective set can be gained by 1) identifying extra lingual factors that make a sense forming background for the scientific discourse, 2) establishing criteria that frame the scientific discourse as a system. Scientific novelty. The article considers modern scientific discourse to be a nonlinear unit of scientific communication studied through the praxiological approach, which avails revealing its sociolingual constants and dynamic features. In conclusion, the research establishes the purpose, values, communicants, environment, communicative channels, information resources, verbal products, and communication results to be system-forming criteria for modern scientific discourse. Based on these criteria, modern scientific discourse is defined as an activity of the subjects involved into an intellectual communication and a process that runs in the current historical, social, and cultural time; the gnostic constituent of it lies in the production and dissemination of novel and eco-friendly knowledge to objectively perceive and interpret laws of the existing informational world. Modern scientific discourse functions in multiplex environments, in which communicants, communication channels, information resources build horizontal and open systems through spoken, written, mixed short-length and full-length verbal genres of scientific communication.
References
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Видавничий центр «Академія», 2004. 344 c.
Габідуліна А. Р. Навчально-педагогічний дискурс як лінгвістичний феномен. Мовознавство. 2009. № 6. С. 70–78.
Колеснікова І. А. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні параметри професійного дискурсу. Автореферат … док. філол. наук: спец. 10.02.15 «загальне мовознавство». К., 2009. 33 с.
Корнейко І. В., Петрова О. Б., Попова Н. О. Теорія жанру: теоретичні та прикладні аспекти: монографія. Х.: «Друкарня Мадрид», 2014. 127 с.
Мірончук Т. А., Пастушенко Т. В. Функціональний рівень семантики тексту наукової анотації. Лінгвістичні та методичні проблеми вивчення іноземних мов на природничих факультетах: Міжкаф. збірн. наук. праць. Луцьк: ПП Іванюк В.П., 2017. Вип. 4. С. 26–37.
Мірончук Т.А., Одарчук Н.А. Маркери модальності у семантиці тексту анотації до наукової статті. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2019. Вип. 6 (74), червень. С. 86–90. DOI: 10.25264/2519-2558-2019-6(74)-86-90
Поппер К. Логіка наукового відкриття. Огляд деяких фундаментальних проблем / Пер. з англ. під кер. О. Є. Оліфер. Актуальні проблеми духовності. 2021. № 22. C. 170–192.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Довкілля – К, 2006. 716 с.
Семенюк Е., Мельник В. Філософія сучасної науки і техніки: підручник. Вид. 3-тє, випр. та допов. Львів : ЛНУ імені І. Франка, 2017. 364 с.
Серажим, К. С. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики): монографія. К.: КНУ імені Т. Шевченка, 2002. 392 с.
Сологуб Л. В. Комунікативні стратегії фахової соціалізації адресата у науково-дидактичному дискурсі (на матеріалі сучасних англомовних підручників з екології). Дисертація … канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «германські мови». Львів, 2015. 214 с.
Труба Ш. М. Освітянський дискурс: основні поняття і диференційні ознаки. Академічні студії. Серії «Гуманітарні науки». 2022. № 3. С. 92–96. https:// doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.13
Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук / Пер. с франц. СПб.: A-cad, 1994. 408 с.
Шевченко І. С. Когнітивно-прагматичні дослідження дискурсу. Дискурс як когнітивно- комунікативний феномен: колективна монографія. Харків: Константа, 2005. С. 105–117.
Шепітько С. В. Науковий vs академічний дискурс: питання типології. Вісник Харківського Національного Університету. 2014. № 1102. С. 76–80.
Шилюк В. В. Дистинктивні ознаки академічного дискурсу: жанри та лінгвістичні особливості. Модернізація вищої освіти в Україні та за кордоном: Збірн. наук праць. Житомир: Ви-цтво ЖДУ імені І. Франка, 2014. С. 277–280.
Ягодзінський С. М. Науковий дискурс в умовах інформаційного суспільства: методологічний і соціокультурний аспекти. Автореферат дис. ... канд. філос. наук: 09.00.02. К.: КНУ імені Т. Шевченка, 2008. 20 с.
