КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ ЯК МЕДІАТОРИ ПОЛІФОНІЇ У ГАЗЕТНОМУ ТЕКСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2023.2.6Ключові слова:
поліфонія, контекстуальні синоніми, газетний текст, прямий дискурс, дискурс адресатаАнотація
Мета статті – дослідити поліфонічні потенції сучасної британської періодики на матеріалі категорії контекстуальної синонімії. Новизна наукового дослідження полягає у тому, що вперше з опертям на когнітивно-дискурсну парадигму розв’язується проблема поліфонії у газетному дискурсі шляхом трактування категорії контекстуальної синонімії як посередника у соціальній комунікації. У висновках встановлено, що контекстуальні синоніми є медіаторами фрагментів картини світу носіїв мови. Виявлено, що вторинні найменування можуть експлікувати не лише відношення, позицію чи оцінку тих чи тих індивідів, а й професійну та вікову специфіку зокрема. Дослідження текстового матеріалу дає також підстави припустити, що наратор повідомлення, який цілеспрямовано залучає «інші голоси» шляхом варіативного найменування референта створює незалежні точки зору та наділяє ці одиниці своїми особистими значеннями чи суб’єктивними інтенціями. Поліфонія у дискурсі засобів масової інформації формує діалогічні відносини та оновлює інвентар прийомів, які задіяні у реалізації інформаційної та впливової функцій газетних текстів. У статті доводиться той факт, що контекстуальні синоніми є лексико-семантичними медіаторами явища поліфонії у газетному дискурсі. Контекстуальні синоніми слугують мовно-стильовими засобами виявлення суб’єктивної позиції автора статті. Жанри editorial та op-ed традиційно транслюють поліфонію думок на шпальтах газет, демонструючи протилежні, утім, рівноправні точки зору щодо актуальних питань чи ситуацій. Виявлені випадки евфемізації контекстуально-синонімічних одиниць слугують засобами поліфонії у газетному тексті. Поліфонія як трансформація суб’єктно-об’єктних відносин є частим явищем у газетних текстах.
Посилання
Бехта І. А. Прагматика оповідного дискурсу у газетно-публіцистичному стилі. Новітня філологія. 2007. № 4 (24) С. 71–84.
Кабов А. Лінгвопрагматика та поліфонія суб’єктивного способу іспанської мови в сучасній пресі. Тези звітної наукової конференції професорсько-викладцького складу факультету іноземних мов національного університету імені Івана Франка за 2014 рік (26–27 лютого 2015 р.). Львів : Львівський університет імені Івана Франка, 2015. 96 с. C. 34–35.
Соболь О. Поліфонічне функціонування прагматичних конекторів у французькому дискурсі преси. Нова філологія. Збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗНУ, 2007. № 26. С. 293–301.
Філософія. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/filosofia-30012017/info/slovnyk.html (дата звернення: 20.08.2023).
Чьжоу Сіньюй. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Поліфонічна форма музики ХХ століття як тип письма та спосіб мислення Серія 14. Теорія і методика мистецької. 2019, с. 136–142.
Шевченко Л.І. 2022. Сучасна медійна етика: проблеми і виклики URL: file:///C:/Users/Asus/Downloads/126-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-355-2-10-20221227.pdf (дата звернення: 20.08.2023).
Bednarek, Monika. Evaluation in media discourse: Analysis of a newspaper corpus. Literaturverz. 2006. S. 235–250.
Boehler D. Transzendentalpragmatik und kritische Moral // Kommunikation und Reflexion. Zur Diskussion der Transzendentalpragmatik. Antworten auf Karl-Otto Apel. Frankfurt am Main: Surhkamp Verlag, 1982. S. 83–123.
Calvin W.H., Ojemann G.A. Einsicht ins Gehim. Wie Denken und Sprache entstehen. Muenchen, Wien: Carl Hanser Verlag, 1995. 392 S.
Ducrot O. Slovenian Lectures. Introduction into Argumentative Semantics URL: file:///C:/Users/Asus/Downloads/Slovenian_Lectures_by_Oswald_Ducrot.pdf(дата звернення: 20.08.2023).
Ducrot, Oswald. Le dire et le dit. Paris: Editions de Minuit. 1984. 237 p.
Firmstone J. Editorial Journalism and Newspapers’ Editorial Opinions. Available at: https://www.researchgate.net/publication/339886788_Editorial_journalism_and_newspapers’_editorial_opinions (дата звернення: 19.08.2023).
Fløttum, Kjersti. The self and the others – Polyphonic visibility in research articles. International Journal of Applied Linguistics 15. 2005. p. 29−44.
Gjerstad, Øyvind. Voices and identities. In Kjersti Fløttum (ed.), Speaking of Europe. Approaches to complexity in European political discourse. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 2013. S. 110−134.
Henning Nølke, Linguistic Polyphony. The Scandinavian Approach: ScaPoLine. Brill. 2017. S. 36–48.
Heidegger M. Vom Wesen der Sprache. Die Metaphysik der Sprache und die Wesung des Wortes. Zu Herders Abhandlung Ueber den Ursprung der Sprache.Frankfurt am Main: Vittorio Klostermann, 1999. 220 S.
Löffel H. Grundlagen der Germanistik. Germanistische Soziolinguistik. – Berlin: Erich Schmidt Verlag, 1985. 267 S.
Op-ed Guidelines. URL: https://www.smith.edu/about-smith/college-relations/news-office/op-edguidelines (дата звернення: 19.08.2023).
Teun A. van Dijk. Opinions and Ideologies in Editorials. URL: http://www.discursos.org/unpublished%20articles/Opinions%20and%20ideologies%20in%20editorials.htm (дата звернення: 19.08.2023).
Steiner G. Real presences. Chicago: The University of Chicago Press, 1989. 236 p.
Wertsch J.V. Voices of the mind: A sociocultural approach to mediated action. Cambridge; MA: Harvard University Press, 1991. 175 p.