КІЛЬКІСНО-СЕМАНТИЧНІ ТЕКСТОВІ ПОБУДОВИ: КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Анотація

У статті досліджуємо сукупність мовних засобів вираження кількісних параметрів відображення різних об’єктів навколишнього світу, яка онтологічно співвідноситься із філософською категорією кількості або кількісної визначеності, та, поряд із якісними характеристиками й визначенням міри ступеня ознаки, властива усім об’єктам реального світу, проте по-різному інтерпретується авторами текстових висловлень. Метою статті стала необхідність визначення когнітивно-прагматичних закономірностей структурування авторських мисленнєво-мовленнєвих кількісних утворень засобами української мови. Особливу увагу приділено мовному вияву реальних ситуацій у кількісному вимірі та визначенні типів квантитативних структур на рівні авторського текстового фрагменту. Здійснено опис висловлень, які дозволяють моделювати мовленнєво-мисленнєвий процес квантифікації через авторські інтенції, оцінки тощо. Кількісна визначеність об’єктів на нашому матеріалі реалізується як в якісно-кількісних, так і предметних номінаціях, в максимально опосередкованих нумеральних словах, тобто, від морфолого-словотвірних формантів до текстових фрагментів великого обсягу. Кількісно-оцінні елементи в текстових фрагментах використані в якості основи для моделювання когнітивної ситуації відображення кількості в авторській референції. Таким чином, в роботі використані методи когнітивного аналізу, компонентного аналізу. Наукова новизна полягає в виділенні ментальних кількісних структур української мови, які передають квантитативні знання автора про навколишній світ та реалізують загальне уявлення щодо мовних стратегій, які використовують мовці в кількісно-оцінних описах довкілля. Дихотомія «точного» і «приблизного» квантитативного опису демонструє сприйняття автором тексту еталонних знань щодо кількісних характеристик об’єктів дослідження, комунікативними установками, значущістю об’єкта для соціуму.