СЕНСОРНІ МОДУСИ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: ПОТЕНЦІАЛ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ

Анотація

У статті досліджено роль сенсорних модусів у формуванні національної ідентичності в умовах культурної турбулентності та інформаційної фрагментації. Особливу увагу приділено аудіальним, візуально-кольоровим та ольфакторним спільним кваліям, що застосовуються у креативних індустріях і брендингу як інструменти символічного впливу, здатні структурувати колективну пам’ять, посилювати емоційну згуртованість і підтримувати патріотичні наративи. Сенсорні модуси розглядаються не лише як елементи естетичного оформлення, а як комунікативні маркери, що сприяють ідентифікації та репрезентації образу «українського» у медійному просторі. Об’єктом дослідження є сенсорна складова медіакомунікації в контексті державотворчих процесів, а предметом – звукові, візуальні та ароматичні модуси як чинники відображення патріотичних афектів у брендингових і комунікаційних стратегіях.Методологічна база поєднує культурологічний, когнітивно-психологічний і медіааналітичний підходи.У дослідженні використано візуально-семіотичний та інтертекстуальний аналіз медіаконтенту, інтерпретацію результатів онлайн-опитування, а також залучено дані нейропсихологічних досліджень щодо впливу сенсорних стимулів на афективну сферу. Виявлено, що аудіальні, кольорово-візуальні та ольфакторні елементи здатні активізувати символічні коди приналежності, викликати колективні емоції та формувати сталі ідентичнісні орієнтири. Отримані результати засвідчують формування базових сенсорних уявлень, пов’язаних із національною ідентичністю, що відкриває перспективи для глибшого наукового осмислення емоційних механізмів у державотворчому дискурсі. У поєднанні з міжнародним досвідом сенсорної політики ці висновки можуть слугувати підґрунтям для розробки цілісної національної сенсорної стратегії України.