МОВНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ВОЄННИХ КОНФЛІКТІВ: ФІЛОЛОГІЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

Стаття присвячена комплексному та всебічному аналізу мовної політики в умовах воєнних конфліктів як ключового інструменту конструювання колективної ідентичності, що виступає базисом для формування національної самосвідомості та суспільної солідарності. Розглянуто фундаментальні функції мовної політики – мобілізаційну, ідентифікаційну, легітимаційну, пам’яттєву та репресивну – у контексті глибоких соціокультурних трансформацій, зумовлених військовими діями та кризовими ситуаціями. Детально проаналізовано мовні механізми, які застосовуються як державними інституціями, так і недержавними акторами (медіа, громадськими ініціативами, активістськими спільнотами) для формування, підтримки та посилення національної ідентичності, а також роль мови як інструменту встановлення і маркування меж між «своїми» та «чужими». Особлива увага приділяється міждисциплінарним підходам, що інтегрують соціолінгвістичний, дискурсивний, культурологічний і психологічний аналіз мовних явищ в умовах воєнного конфлікту, що дозволяє глибше розкрити процеси мовного конструювання ідентичності та функціонування мови в умовах екстремальних соціальних трансформацій.У статті висвітлюються динамічні процеси виникнення нових мовних практик, інноваційних лексичних конструкцій та смислових наративів, які відображають досвід насильства, втрат, опору, солідарності та колективної пам’яті. Такі процеси забезпечують легітимацію політичних рішень, мобілізацію суспільної енергії і підтримують наративи національної єдності та спротиву. Акцентується роль мовної політики у зміцненні суспільної консолідації, формуванні стійкої національної ідентичності і забезпеченні мовної безпеки, що стає особливо актуальним у контексті зовнішньої агресії та гібридних викликів. Встановлено, що мовна політика у воєнних умовах набуває багатофункціонального характеру, впливаючи не лише на комунікативну сферу, а й на політичний, культурний та психологічний виміри життя суспільства. Отримані результати мають практичне значення для розвитку мовної політики, удосконалення філологічних наукових досліджень і мовної практики, а також для підтримки стабільності та стійкості національної культури і суспільної злагоди в умовах сучасних викликів, сприяючи формуванню міцного фундаменту для подальшої побудови демократичного суспільства і забезпечення культурної безпеки держави.