ПОНЯТТЯ КРАСИ ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОГО МЕНТАЛІТЕТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.philol.2025.3.12

Ключові слова:

краса, національна ментальність, естетичне, культурні цінності, мовна картина світу

Анотація

У статті висвітлено категорію «краса» як невід›ємний компонент національного менталітету, досліджуючи її глибокий вплив на культурну ідентичність та суспільні цінності. За допомогою комплексного аналізу філософських, культурних та лінгвокогнітивних підходів дослідження аналізує, як краса концептуалізується та виявляється в різних контекстах. Ключовим фокусом є порівняльний аналіз між українською, англомовною (переважно охоплюючи англо-американські впливи) та ширшими європейськими системами, висвітлюючи водночас конвергенцію, так і розбіжності в естетичних інтерпретаціях.У статті – ставимо за мету розкрити, в який спосіб концепція краси слугує відображенням основних цінностей, історичного досвіду та загального світогляду нації.Методологійно дослідження використовує потужний інструментарій, що охоплює поглиблений аналіз текстів літературних та філософських творів, порівняльний аналіз для зіставлення культурних артефактів та суспільних норм, а також великий огляд літератури, що синтезує науковий внесок з естетики, антропології та когнітивної лінгвістики.Основні висновки підкреслюють подвійну природу краси як універсальної людської категорії, що викликає вроджені реакції на симетрію, баланс та емоційний резонанс, так і культурно специфічного конструкту, сформованого контекстуальними факторами. Вона охоплює кілька вимірів: естетичний (візуальна та сенсорна привабливість), моральний (пов›язує красу з чеснотою та етикою, як в арістотелівській евдемонії), соціально-культурний (відображає соціальні ієрархії, гендерні ролі та громадські стандарти) та комунікативний (служить засобом для міжособистісного та міжкультурного діалогу).Крім того, у науковій розвідці вказано, як національний менталітет глибоко формує та підтримує власні критерії краси, діючи як сховище колективної пам›яті та прагнень.Ці критерії не лише впливають на повсякденне життя – від моди та мистецтва до міжособистісних стосунків – але й розвиваються у відповідь на соціально-політичні зрушення, такі як міграції, технологічний прогрес та екологічні проблеми. У статті закцентовано увагу на тому, що розуміння краси крізь призму національного менталітету пропонує цінні знання про міжкультурну комунікацію, формування ідентичності та глобальні естетичні діалоги, що сприяє подальшим міждисциплінарним дослідженням для відстеження поточних еволюцій.

Посилання

Адлер Н., Гундерсон А. Міжнародні виміри організаційної поведінки. Мейсон, Огайо: Південно-Західний, 2008.

Армстронг Т., Детвайлер-Беделл Б. Краса як емоція. Огляд загальної психології. 2008. Том 12, № 4. С. 305–329.

Августин М. Д., Вагеманс Дж., Карбон К.-К. Все прекрасне? ActPsychologica. 2012. Том 139, № 1. С. 187–201.

Еко У. Про красу: історія західної ідеї. Лондон: Secker & Warburg, 2004.

Гегель Г. В. Ф. Естетика: Лекції з образотворчого мистецтва. Оксфорд: Clarendon Press, 1975.

Кант І. Критика сили судження. Кембридж: Cambridge University Press, 2000.

Сартвелл К. Шість імен краси. Лондон: Routledge, 2017.

10. Сірота Є. В. Категорія краси в культурі: філософський аналіз. Київ: НаУКМА, 2018.

Франко І. Зібрання творів у 50 томах. Київ: Наукова думка, 1990.

Гнатюк М. Естетика української культури. Львів: Львівський національний університет імені І. Франка, 2012.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-04

Як цитувати

Козирь, Є. (2025). ПОНЯТТЯ КРАСИ ЯК СКЛАДНИК НАЦІОНАЛЬНОГО МЕНТАЛІТЕТУ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, (3 (17), 103-106. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2025.3.12