НЕОЛОГІЗАЦІЯ ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВОЄННОГО ЧАСУ

Анотація

Статтю присвячено аналізу процесів неологізації лексики сучасної української мови в умовах повномасштабної війни. Актуальність дослідження зумовлена стрімким оновленням лексичного складу мови під впливом соціальних трансформацій, появою нових реалій воєнного, інформаційного та медійного характеру, а також інтенсивним входженням англіцизмів і формуванням нового пласту військової та суспільно-політичної термінології. З’ясовано, що вітчизняна лінгвістика поки не має універсальної класифікації неологізмів воєнного часу, що обумовлено високою швидкістю появи та варіативністю таких лексем. Питання неологізації постійно перебувають у полі досліджень українських учених. Вітчизняні лінгвістичні праці з питань дослідження воєнної лексики представленні науковими розвідками таких учених як О. Селіванова, М. Степаненко, Г. Вусик, Н. Павлик, С. Гриценко та ін., що акцентують на специфіці воєнної термінології, мовлення мас-медіа та соціальних мереж. Дослідження даної проблематики є актуальним для подальшого вивчення та аналізу. Мета статті полягає у комплексному теоретичному аналізі процесів неологізації лексики сучасної української мови в умовах воєнного часу та визначенні основних механізмів, джерел і тенденцій формування нових лексичних одиниць. Дослідження спирається на методи опису, структурно-семантичного аналізу, дискурс-аналізу, а також на матеріали українських ЗМІ, публічної комунікації, соціальних мереж і сучасних словників. У роботі розглянуто ключові механізми творення нової лексики, зокрема: інституціоналізацію військових термінів, активізацію англійських запозичень, вторинну номінацію та переосмислення наявних слів, формування емоційно-експресивного словника, появу евфемізмів і дисфемізмів, вплив комунікації української діаспори та вимушених мігрантів. Неологізація в умовах війни – процес системно й екстралінгвістично зумовлений, що поєднує мовні закономірності з соціальними, політичними та культурними чинниками. Перспективи подальших досліджень убачаються у створенні корпусів неологізмів воєнного часу, розробленні стандартів військової термінології та вивченні психологічних аспектів мовотворення в умовах екстремальних ситуацій.