ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-2(74)-1Ключові слова:
національна система захисту критичної інфраструктури, сфера захисту критичної інфраструктури, цифрова компетентність, цифрові інструменти, цифрові технологіїАнотація
Сучасна безпекова ситуація як в Україні, так і світі в цілому змінюється майже щодня, що є поштовхом для появи нових регуляторів, які у своєму арсеналі матимуть, у тому числі, дієві і ефективні важелі впливу на суспільні відносини в сфері захисту критичної інфраструктури. Основним завданням державної безпекової політики дедалі виразніше виступає створення гарантованих умов реалізації національних інтересів у сфері освіти. Питання сфери захисту критичної інфраструктури актуалізуються з розвитком глобальних мереж, оскільки сучасним трендом стають цифрові технології. Шлях розвитку України у розбудові національної системи захисту критичної інфраструктури потребує корінних й негайних змін на основі застосування науково-обґрунтованих управлінських рішень. Така необхідність спричинена актуалізацією питання захисту систем, об’єктів і ресурсів, які є критично важливими для функціонування суспільства, соціально-економічного розвитку держави та забезпечення національної безпеки. Наскрізним викликом для України є зростання темпів розвитку цифрових технологій, прискорення інновацій шляхом використання цих технологій, а також величезна потреба у кваліфікованих кадрах для трансформації економіки країни в умовах цифрової нерівності. Ключовим викликом є неготовність українського суспільства до «цифрового виклику», а саме недостатність фахових цифрових компетенцій для більшої частини працездатного населення. Потребує врегулювання питання щодо великої кількості вакансій для працівників із цифровими навичками та не працевлаштованих соціально активних громадян, у яких відсутні ці навички. Під час переходу в режим онлайн економічної діяльності, у тому числі сфери захисту критичної інфраструктури перед значними прошарками громадян постають цифрові бар’єри для повноцінного життя. У статті проаналізовано питання професійної компетентності фахівців національної системи захисту критичної інфраструктури, сформульовано визначення цифровим інструментам сфери захисту критичної інфраструктури, а також виділено основні групи цифрових інструментів зазначеної сфери, що нададуть змогу управляти безпекою, керувати аутентифікацією, розвивати освітню сферу національної системи захисту критичної інфраструктури та забезпечувати попередження у сфері критичної інфраструктури, що в підсумку буде забезпечувати розвиток та підвищення рівня цифрової компетентності фахівців національної системи захисту критичної інфраструктури у публічному управлінні в цілому.
Посилання
Арсенович Л. А. Інструментарій підвищення рівня цифрової компетентності фахівців із кібербезпеки в освітньому процесі. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 2022. Вип. 3 (15). С. 93–109.
Боско Н. Формування цифрової компетентності здобувачів закладів фахової передвищої освіти. Фізико-математична освіта. 2024. Вип. 2. Т. 39. С. 7–13.
Бубній С. М. Цифрова компетентність як критичний аспект сучасної професійної освіти. Академічні візії. 2024. Вип. 30/2024. С. 1–7.
Бурячок В. Л. Модель підготовки фахівців у сфері інформаційної та кібернетичної безпеки в закладах вищої освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Вип. 5. Т. 67. С. 277–291.
Гриценчук О. О. Цифрові інструменти для створення та підтримки середовища освіти для демократичного громадянства у європейських країнах. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2020. Вип. 2/2020. С. 52–56.
Держспецзв’язку та НКЦК презентували CyberTracker – інструмент для автоматичного моніторингу виконання Стратегії кібербезпеки України. URL: https://cip.gov.ua/ua/news/derzhspeczv-yazkuta-nkck-prezentuvali-cybertracker-instrument-dlya-avtomatichnogo-monitoringu-vikonannya-strategiyikiberbezpeki-ukrayini. (дата звернення: 21.06.2024).
Дорогий Я. Ю. Життєвий цикл критичної IT-інфраструктури. Electronics and communications. 2015. Вип. 4. Т. 20. С. 100–105.
Красильников С. Р. Особливості розвитку цифрової компетентності у бакалаврів професійної освіти в ЗВО. Академічні візії. 2024. Вип. 32/2024. С. 1–10.
Кух А. М. Цифрова компетентність: на шляху до метакомпетентності. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Педагогічна. 2019. Вип. 25. С. 30–33.
Морзе Н. В. 3D картування цифрової компетентності в системі освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. Вип. 2. Т. 70. С. 28–42.
Про критичну інфраструктуру: Закон України від 16 листопада 2021 року № 1882-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1882-20#Text. (дата звернення: 21.06.2024).
Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 67-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text. (дата звернення: 21.06.2024).
Про схвалення Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури: розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 року № 1009-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1009-2017-%D1%80#Text. (дата звернення: 21.06.2024).
Теленик С.С. Напрями підготовки та підвищення кваліфікації фахівців із захисту критичної інфраструктури. Правові новели. 2020. Вип. 10/2020. Т. 2. С. 91–99.
Шатілова О. В. Цифрові інструменти інноваційного розвитку бізнес-організації. Проблеми економіки. 2020. Вип. 4. С. 249–255.