ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-2(74)-17

Ключові слова:

органи, фінансова безпека, принципи, складові публічного управління

Анотація

Глобалізація економіки, її структурні зміни, що призводять до посилення конкуренції, невизначеність макросередовища зумовлюють актуальність питань забезпечення фінансової безпеки як складової економічної безпеки держави, суспільства та особи. Фінансова безпека є елементом економічної та в сукупності національної безпеки. Фінансова безпека – це стан фінансово-банківської системи, за якого держава гарантує в певних межах загальноекономічні та соціальні умови діяльності державних установ управління та ринкових інститутів. Метою статті є аналіз інституційного середовища державного управління фінансовою безпекою держави в Україні. Враховуючи актуальність питання фінансової безпеки держави в сучасних умовах на доктринальному рівні, йому присвячено низку наукових праць (А. Дурманов та ін.; І. Брітченко, Н. І. Богомолова, О. О. Кравченко, С. С. Пінчук; Варналій З. і Т. Курило, А. Журавльов, Г. Джавадо та ін.). Важливу роль у внутрішніх загрозах фінансовій безпеці держави відіграє також корупція. Б.С. Малиняк, О.М. Мартинюк, О.П. Кириленко відзначають вплив корупції на державні витрати, який різниться залежно від рівня демократії в країні. Проте, серед багатьох розробок, аспектам державного управління фінансовою безпекою держави не приділено достатньої уваги в наукових дослідженнях. У запропонованій статті виявлено, що існує певні особливості публічного управління фінансовою безпекою держави, які закріплені законодавством. Визначено, що воно включає у собі ряд органів, інститутів, дії яких спрямовані створення сприятливих умов розвитку економіки. У статті проаналізовано такі складові публічного управління у цій сфері: правові чинники (законодавчі акти, регулюючі фінансові відносини різних рівнях); і інституційна складова, яка забезпечує виконання встановлених принципів. Третьою складовою є інструментальний аспект, як методи, події, створені задля досягнення поставленої мети. У запропонованій статті розкрито окремі особливості державного управління фінансовою безпекою держави, які встановлені законодавством. Визначено, що до нього входить низка органів та інститутів, діяльність яких спрямована на створення сприятливих умов для розвитку економіки. Наведено структуру інституційного забезпечення фінансової безпеки. Охарактеризовано повноваження суб’єктів у системі інституційного забезпечення фінансової безпеки, до яких входять Президент України; Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Рада національної безпеки і оборони України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; НБУ; суди загальної юрисдикції; прокуратура України; місцеві державні адміністрації; СБУ, БЕБ, АРМА,ФДМУ та інші, утворені відповідно до законів України. Державні органи відіграють ключову роль в управлінні фінансовою безпекою держави. Вони відповідають за розробку та реалізацію політики фінансової безпеки, координацію дій різних структур і організацій, забезпечення безпеки держави та її громадян. Державні органи розробляють і формують політику фінансової безпеки, визначаючи пріоритети та цілі у сфері фінансової безпеки. Вони аналізують загрози та ризики, проводять дослідження, розробляють стратегії забезпечення фінансової безпеки держави. Державні органи координують дії різних структур та організацій для забезпечення ефективного реагування на загрози та ризики. Вони створюють механізми співпраці та обміну інформацією між різними підрозділами для забезпечення узгодженості та співпраці у забезпеченні фінансової безпеки. Державні органи відповідають за забезпечення фінансової безпеки держави та її громадян. Вони розробляють і впроваджують заходи для запобігання та реагування на загрози та ризики, такі як тероризм, злочинність, кібератаки тощо.Вони також займаються охороною кордону, забезпечення громадського порядку та громадської безпеки. Державні органи здійснюють моніторинг та аналіз ситуації у сфері фінансової безпеки. Вони збирають та аналізують інформацію про потенційні загрози та ризики, проводять дослідження та оцінку вразливості для вжиття відповідних заходів для забезпечення фінансової безпеки. Тому державні органи відіграють важливу роль у державному управлінні фінансовою безпекою. Вони формують політику фінансової безпеки, координують дії різних структур і організацій, забезпечують безпеку держави та її громадян, здійснюють моніторинг та аналіз ситуації у сфері фінансової безпеки.

Посилання

Актуальні проблеми фінансової безпеки України в умовах посткризової трансформації: монографія. Київ: НІСД, 2014. 432 с.

Бритченко І., Богомолова Н. І., Кравченко О. О., Пінчук С. С. Оцінка детермінант фінансової безпеки залізниць в Україні. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2018. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v 4i27.154109

Варналій З., Томашевський Т. Фінансова безпека України в умовах гібридної війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2019. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/204-3/1

Гетманець О. Фінансова безпека як об’єкт правового регулювання. Фінансове право. 2020. № 3. С. 218–223.

Дурманов А., Бартосова В., Дробязко С., Мельник О., Філліпов В. Механізм забезпечення сталого розвитку підприємств в інформаційному просторі. Питання підприємництва та сталого розвитку, 2019. 7(2), 1377–1386. http://doi.org/10.9770/jesi.2019.7.2(40)

Єрмошенко М. М., Горячева К. С. Фінансова складова економічної безпеки: держава і підприємство: наук. монографія. Київ: Національна академія управління, 2010. 232 с.

Колодізєв О. М., Середіна А. В. Державна система управління фінансовою безпекою України та правові засади її функціонування Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : збірник наукових праць / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». Суми, 2010. Т. 30. С. 383–398.

Курило М., Клочко А., Журавлов Д., Джавадов Г. Економіко-правові аспекти банківської безпеки в умовах активізації євроінтеграції в Україні. Банки та банківські системи. 2018. http://dx.doi.org/10.21511/bbs.13(1).2018.15

Малиняк Б. С. Мартинюк О. М. Кириленко О. П. Вплив корупції на ефективність державних витрат у країнах з різним рівнем демократії. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2019. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v1i28.63927

Управління фінансово-економічною безпекою держави та шляхи запобігання зовнішнім і внутрішнім загрозам: монографія/ [Балабаниць А.В., Гапонюк О.І., Горбашевська М.О., Кислова Л.А., Омельченко В.Я., Семкова Л.В. Мацука В.М., Осипенко К.В., Перепадя Ф.Л.]. М.: 2020. 223 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-03

Як цитувати

ШТАНЦЕЛЬ, С. (2024). ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ БЕЗПЕКОЮ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (2(74), 108-113. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-2(74)-17