ДЕРЖАВНИЦЬКІ ВІЗІЇ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО В АРТИКУЛЯЦІЇ В’ЯЧЕСЛАВА ЛИПИНСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-2(78)-9Ключові слова:
державність, гетьман, національно-визвольна боротьба, Б. Хмельницький, консерватизм, традиції, народАнотація
З’ясовуються концептуальні засади функціонування козацько-гетьманської держави як чинника українського націоґенезу. Державницька політика Богдана Хмельницького розглядається у тісній кореляції із притаманними для нього якостями харизматичного лідера й ефективного соціального менеджера, що сприяє успішному веденню ним мілітарної боротьби повсталого українського народу за визволення від іноземного панування. Візія свободи гетьмана резонувала з прагненнями й інтересами усього тодішнього українського суспільства. Жертовність й героїзм національно-визвольних змагань під проводом Б. Хмельницького засвідчує готовність і прагнення українців боротися за свободу, демократію й суверенне буття.Автор вважає, що виважене осмислення подій Хмельниччини здійснює теоретик українського консерватизму В. Липинський, який добре знав і польський, і російський варіанти прочитання тогочасної української історії. Державницькі візії Б. Хмельницького автор «Листів» трактує у консервативному вимірі як величний будівничий пафос становлення політичної суб’єктності українського соціуму. В. Липинський апелює до політичної діяльності Хмельницького, для якого власна територія й національні інтереси були абсолютно пріоритетними, з метою збереження тяглости українського державотворення. Саме «козацький період» історії України є ключовою віхою, найвищим злетом утвердження суверенної держави. Хмельниччина репрезентує точку біфуркації виборювання того соціального субстрату, на засадах якого постала сучасна українська державність. Сьогодні українці ведуть відчайдушну боротьбу з путінською агресією, щоб повністю й назавжди звільнитися від імперського поневолення та реалізувати мрію багатьох поколінь наших патріотів – жити у вільній і демократичній державі.Щоб мати успіх у захисті й розбудові сучасної України, нам треба переймати досвід жертовних змагань попередніх поколінь, шанувати героїчний чин борців за свою землю і гідно продовжувати їхню справу.У консервативній доктрині В. Липинського національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького розглядається як важливий етап у розвитку української політичної думки, національної свідомості українців та формування їх громадянського сумління. Боротьба з московським неоімперіалізмом сьогодні знову ставить на порядок денний апокаліптичний формат виживання українського етносу. Це актуалізує досвід Хмельниччини у здійсненні спротиву імперському поневоленню. В узагальнюючих рефлексіях наголошуємо на тому, що візії розбудови новітньої української державності мають спиратися на героїчний досвід національно-визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького і наслідувати його безкомпромісність у виборюванні цілісності України.
Посилання
Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. К.: Дніпро, 1991. 333 с.
Забужко О. Наша Європа. Збірка есеїв. Київ, Видавничий дім «КОМОРА», 2025. 304 с.
Липинський В. Листи до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму. Київ; Філадельфія, 1995. 470 с.
Липинський В. Україна на переломі 1657–1659. Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ-ім століттю. К.: Дніпро, 1997. 320 с.
Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. К.: Основи, 1994. 424 с.
Пеленський Я. В’ячеслав Липинський – засновник державницької школи в українській історіографії. Український історичний журнал. 1992. № 2. С. 139–141.
Пеленський Я. Спадщина В’ячеслава Липинського і сучасна Україна. В’ячеслав Липинський. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна: Матеріали міжнародної наукової конференції. Київ, Луцьк, Кременець, 2–6 червня 1992 р. К. Філадельфія, 1994. 286 с.
Плохій С. Присмерк імперії Російсько-українська війна очима історика. К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2025. 376 с.
Потульницький В. Теорія української політології. Курс лекцій. К.: Либідь, 1993. 192 с.
Римаренко Ю. Права людини (громадянина), права націй (народів). Основи етнодержавознавства. Підручник / За ред. Ю. І. Римаренка. К.: Либідь, 1997. 656 c.
Салтовський О. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки (від витоків до початку XX сторіччя). К.: Вид. ПАРАПАН, 2002. 396 с.
Скрутон Р. Як бути консерватором / пер. з англ. Катерина Диса. К.: Наш Формат, 2024. 232 с.
Слабошпицький М. Липинський для нас тільки починається. Липинський В. Україна на переломі (1657–1659). К.: Дніпро, 1997. 320 с.
Фігурний Ю. Київ – головний державотворчий центр України, осердя формування і становлення національного війська (від княжих часів до сьогодення). Українознавство. К., 2003. №2–3. С. 233.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.