СПЕЦИФІЧНІ РИСИ КОНФОРМІЗМУ ТА НОНКОНФОРМІЗМУ ЯК РІЗНОВИДУ ПОЛІТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-2(78)-13

Ключові слова:

політична поведінка, конформізм, нонконформізм, громадянська активність, політична культура, протест, демократичне суспільство

Анотація

Політична поведінка громадян є важливою складовою демократичного процесу, яка відображає рівень участі населення у формуванні та реалізації державної політики. Виокремлюються два ключові типи поведінки – конформістська та нонконформістська. Конформістська політична поведінка передбачає підтримку чинної влади, дотримання встановлених норм і правил, участь у виборах. Така поведінка сприяє стабільності політичної системи, але водночас може знижувати рівень критичного мислення та громадянської активності в умовах авторитаризму. Натомість нонконформістська поведінка проявляється у формі протестів, бойкоту виборів, створення альтернативних політичних рухів, участі в несанкціонованих акціях тощо. Вона свідчить про критичне ставлення до існуючої політичної системи й орієнтацію на її трансформацію. Хоча така поведінка може призводити до політичної нестабільності, вона також є важливою для забезпечення змін, відновлення справедливості та демократичних принципів. У статті проаналізовано соціально-психологічні чинники, що впливають на вибір тієї чи іншої моделі політичної поведінки, зокрема вплив групових норм, авторитету, освіти, рівня політичної культури та громадянської самосвідомості. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між особистісними рисами індивіда та його політичною активністю. Актуальність дослідження обумовлена зростанням політичної поляризації в українському суспільстві та потребою в ефективному діалозі між громадянами і владою.

Посилання

Адорно Т. Актуальність філософії. Пер. з нім. Віталія Брижніка. Схід. 2018. № 5 (157). С. 99–106.

Арендт Г. Джерела тоталітаризму. Пер. з англ. П. Таращук. К.: Дух і літера, 2020. 592 с.

Бекешкіна І. Політична культура та політична поведінка в Україні. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. К.: Ін-т соціології НАН України. 2020. С. 45–59.

Почепцов Г. Тоталітарна людина. Нариси тоталітарного символізму і міфології. К.: Дух і літер. 2024. 176 с.

Романюк А. Політична поведінка: соціально-психологічний аналіз: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка. 2016. 220 с.

Рудич Ф. Політична психологія: навчальний посібник. К.: Либідь. 2011. 256 с.

Garfield E. The Anomie-Deviant Behavior Connection: The Theories of Durkheim, Merton, and Srole. Essays of an Information Scientist. 1987. Vol. 10. Р. 272–281.

Freedom House. Nations in Transit Reports. URL: https://freedomhouse.org

Kelman H. Compliance, Identification, and Internalization: Three Processes of Attitude Change. Journal of Conflict Resolution. 1958. Vol. 2, No. 1. P. 51–60.

Milgram S. Obedience to Authority: An Experimental View. New York: Harper & Row, 1974. 224 p.

Zimbardo P. The Lucifer Effect: Understanding How Good People Turn Evil. New York: Random House. 2007. 551 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-01

Як цитувати

ЛЕВЧЕНКО, Л. (2025). СПЕЦИФІЧНІ РИСИ КОНФОРМІЗМУ ТА НОНКОНФОРМІЗМУ ЯК РІЗНОВИДУ ПОЛІТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (2(78), 89-94. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-2(78)-13