ІНТЕГРАЦІЯ РЕЛІГІЙНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ АСПЕКТІВ У ПРОГРАМУ КОМПЛЕКСНОЇ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ БІЖЕНЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-1-17Ключові слова:
медико-психологічна допомога, біженці, вимушене переміщення, релігійні аспекти, культурні аспектиАнотація
Актуальність. Внаслідок війни росії проти України мільйони людей вимушені залишати свої домівки та шукати приАктуальність. Внаслідок війни росії проти України мільйони людей вимушені залишати свої домівки та шукати притулку в інших регіонах країни та за її межами, тому питання надання адекватної медико-психологічної допомоги для біженців стає дуже актуальним. Однак, успішна і ефективна допомога вимагає комплексного підходу, який враховуватиме не лише фізичні та психологічні аспекти, а й культурні та релігійні особливості тих, кому вона надається. Інтеграція релігійних та культурних аспектів у програму комплексної медико-психологічної допомоги для біженців є важливим кроком у забезпеченні доступності та ефективності цієї допомоги. Врахування релігійних переконань та культурних звичаїв може сприяти покращенню взаєморозуміння між пацієнтом і фахівцем, забезпечуючи більшу відкритість та довіру. Під час взаємодії з біженцями, важливо враховувати їхні релігійні переконання, які можуть впливати на їх психологічний стан та побоювання. Наприклад, для деяких людей релігійна віра може бути джерелом сили та надії, тоді як інші можуть відчувати сумніви та втрату віри через пережите. Мета. Мета статті полягає у визначенні впливу релігійних та культурних аспектів на програму комплексної медико-психологічної допомоги для біженців. Новизна. В статті здійснений аналіз впровадження комплексного підходу до надання медико-психологічної допомоги, який враховує не тільки фізичні та психологічні потреби, але й культурні та релігійні аспекти. Врахування релігійних переконань та культурних звичаїв біженців у програмі допомоги є новим підходом, який сприяє покращенню взаєморозуміння між пацієнтом і фахівцем, підвищуючи відкритість та довіру. Це особливо важливо в умовах психологічного стресу, який переживають біженці. Матеріали і методи дослідження. До роботи було залучено чоловіків та жінок у віці від 18 до 60 років (n=110), які проживали у містах з населенням більше 50 тис. осіб на території України до початку повномасштабного вторгнення. Після надання медико-психологічної допомоги біженцям анкетування пройшли 99 осіб. Результати. Надання ранньої соціальної підтримки допоможе зменшити тривогу та допомогти біженцям здобути почуття контролю та незалежності. Підтримка біженців у відновленні зв’язків з культурними та релігійними аспектами, які є їм знайомими, допомагає зберегти свою культурну цілісність, одночасно будуючи нову ідентичність у приймаючій спільноті. До надання медико-психологічної допомоги біженцям, які постраждали внаслідок війни вони мали вищі показники помірної (36,4%), середньої (20,9%) та вираженої (14,5%) депресії, а після тяжкість депресивної симптоматики знизилася. Висновки. Інтеграція релігійних та культурних аспектів у програму комплексної медико-психологічної допомоги для біженців допомагає знизити рівень депресії у постраждалих.
Посилання
Артеменко С. І., Лазебна О. В., Кравченко Л. О., Думчева О. В. Психологічна допомога людям, які зазнали вимушеного переміщення, 2019.
Атаманчук Г. І. Формування інтелектуальних ресурсів вимушено переміщених осіб як складова успішної адаптації. Освітологічний дискурс : електронне наукове фахове видання, 2021. №1(34). С. 88–97.
Бєлєнька І. Г., Шаповалова, О. В. Психологічні аспекти адаптації внутрішньо переміщених осіб. Науковий вісник Національного гуманітарного університету, 2019. №3(32). С. 54–59.
Війна в Україні випробовує польську систему захисту дітей. LexInform : Юридичні новини України. Дата публ.: 9.03.2022. URL: https://lexinform.com.ua/salvation/vijna-v-ukrayini-vyprobovuye-polsku-systemu-zahystu-ditej/. (дата звернення: 12.04.2024)
Воєнний злочин: сексуальне насильство під час війни. Допомога постраждалим: пам’ятка-допомога постраждалим від сексуального насильства під час війни. Київська обласна військова адміністрація. 6 с. Дата публ.: 18.04.2022. URL: https://koda.gov.ua/wp-content/uploads/2022/04/leaflet-p-1.pdf. (дата звернення: 8.04.2024)
Голоднікова Ю. Не дозволяйте їм нас убивати! Експертний центр з прав людини. Дата публ.: 1.05.2020. URL: https://ecpl.com.ua/news/ne-dozvoliayte-im-nas-vbyvaty/. (дата звернення: 12.04.2024)
Допомога переселенцям. Куншт: URL: https://kunsht.com.ua/dopomoga-pereselencyam/ (дата звернення: 10.04.2024)
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Відомості Верховної Ради. 2015. № 1. Ст. 1.
Маркова М. В., Піонтковська О. В., Соловйова А. Г. Вплив вимушеного переміщення на психоемоційну сферу дитини. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25, вип. 4 (93). С. 41–48.
Міністерство охорони здоров’я України. URL: https://moz.gov.ua/medichna-dopomoga-vimushenim-pereselencjamzakordonom (дата звернення: 12.04.2024)
Охорона психічного здоров'я в умовах війни: у 2 т. А. Кім та ін.; голов. ред. О. Дубчак. Київ. Наш Формат, Америк.-укр. мед. фундація, 2017.
Сердюк Л. З. Особливості надання психологічної допомоги внутрішньопереміщеним особам внаслідок конфлікту на сході України. Укр. психолог. журн. 2020. № 1. С. 176–187. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2020_1_13. (дата звернення: 12.04.2024)
Стриженко В. І. Аналіз нормативного врегулювання системи захисту населення і військовослужбовців у надзвичайних ситуаціях минулого і воєнного часу. Військова медицина України. 2018. Т. 18, № 3. С. 28–35. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2018_18_3_6. (дата звернення: 12.04.2024)
Alayarian A. Children, torture and psychological consequences. Torture. 2009. Vol. 19 (2). P. 145–156.
Bernardon S., Pernice-Duca F. A family perspective to recovery from posttraumatic stress in children. The Family Journal. 2010. Vol. 18. Р. 349–357.
Masten A. S., Narayan, A. J. Child Development in the Context of Disaster, War, and Terrorism: Pathways of Risk and Resilience. Annual Review of Psychology, 2012. №63. Р. 227–257.
Miller K. E., Rasmussen A. The Mental Health of Civilians Displaced by Armed Conflict: An Ecological Model of Refugee Distress. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 2017. №26(2). Р. 129–138.
Psychological Difficulties among Children and Adolescents with Ethnic Danish, Immigrant, and Refugee Backgrounds. Leth I., Niclasen J., Ryding E. [et al.] Scandinavian Journal of Child and Adolescent Psychiatry and Psychology. 2014. Vol. 2(1). P. 29–37.
Seligman M. E. P., Csikszentmihalyi M. Positive psychology: An introduction. American Psychologist. 2000. Vol. 55(1). P. 5–14.
Seligman M. E. P. Positive Psychology: Fundamental Assumptions. Psychologist. 2003. P. 126–127.
Shaheen M. The mental health and psychological well-being of refugee children: an exploration of risk, resilience and protective factors. London: University of East London, 2012. 230 р.
United Nations High Commissioner for Refugees. Global Trends: Forced Displacement in 2018. Geneva: UNHCR, 2019.
World Health Organization. Building Back Better: Sustainable Mental Health Care after Emergencies. Geneva: WHO, 2013.