INTEGRATION OF RELIGIOUS AND CULTURAL ASPECTS INTO THE COMPREHENSIVE MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL ASSISTANCE PROGRAM FOR REFUGEES
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-1-17Keywords:
medical and psychological assistance, refugees, forced displacement, religious aspects, cultural aspectsAbstract
Relevance. Due to the war between Russia and Ukraine, millions of people are forced to leave their homes and seek refuge in other regions of the country and beyond, making the issue of providing adequate medical and psychological assistance to refugees very pertinent. However, successful and effective assistance requires a comprehensive approach that takes into account not only the physical and psychological aspects but also the cultural and religious peculiarities of those receiving it. Integrating religious and cultural aspects into the program of comprehensive medical and psychological assistance for refugees is an important step in ensuring accessibility and effectiveness of this assistance. Considering religious beliefs and cultural customs can promote better understanding between the patient and the specialist, fostering greater openness and trust. When interacting with refugees, it is important to consider their religious beliefs, which can affect their psychological state and concerns. For example, for some people, religious faith can be a source of strength and hope, while others may experience doubts and loss of faith due to their experiences. Objective. The aim of the article is to determine the influence of religious and cultural aspects on the program of comprehensive medical and psychological assistance for refugees. Scientific novelty. The article analyzes the implementation of a comprehensive approach to providing medical and psychological assistance that takes into account not only physical and psychological needs but also cultural and religious aspects. Considering the religious beliefs and cultural customs of refugees in the assistance program is a new approach that enhances mutual understanding between the patient and the specialist, increasing openness and trust. This is especially important in the context of the psychological stress experienced by refugees. Materials and methods. The study involved men and women aged 18 to 60 (n=110) residing in cities with a population of more than 50,000 people in Ukraine before the start of the full-scale invasion. After providing medical and psychological assistance to refugees, 99 individuals completed the survey. Results. Providing early social support can help reduce anxiety and assist refugees in gaining a sense of control and independence. Supporting refugees in reconnecting with familiar cultural and religious aspects helps them preserve their cultural integrity while simultaneously building a new identity within the host community. Before receiving medical and psychological assistance, refugees affected by war had higher rates of moderate (36.4%), mild (20.9%), and severe (14.5%) depression, which decreased after receiving assistance. Conclusions. Integrating religious and cultural aspects into the program of comprehensive medical and psychological assistance for refugees helps reduce the level of depression in those affected.
References
Артеменко С. І., Лазебна О. В., Кравченко Л. О., Думчева О. В. Психологічна допомога людям, які зазнали вимушеного переміщення, 2019.
Атаманчук Г. І. Формування інтелектуальних ресурсів вимушено переміщених осіб як складова успішної адаптації. Освітологічний дискурс : електронне наукове фахове видання, 2021. №1(34). С. 88–97.
Бєлєнька І. Г., Шаповалова, О. В. Психологічні аспекти адаптації внутрішньо переміщених осіб. Науковий вісник Національного гуманітарного університету, 2019. №3(32). С. 54–59.
Війна в Україні випробовує польську систему захисту дітей. LexInform : Юридичні новини України. Дата публ.: 9.03.2022. URL: https://lexinform.com.ua/salvation/vijna-v-ukrayini-vyprobovuye-polsku-systemu-zahystu-ditej/. (дата звернення: 12.04.2024)
Воєнний злочин: сексуальне насильство під час війни. Допомога постраждалим: пам’ятка-допомога постраждалим від сексуального насильства під час війни. Київська обласна військова адміністрація. 6 с. Дата публ.: 18.04.2022. URL: https://koda.gov.ua/wp-content/uploads/2022/04/leaflet-p-1.pdf. (дата звернення: 8.04.2024)
Голоднікова Ю. Не дозволяйте їм нас убивати! Експертний центр з прав людини. Дата публ.: 1.05.2020. URL: https://ecpl.com.ua/news/ne-dozvoliayte-im-nas-vbyvaty/. (дата звернення: 12.04.2024)
Допомога переселенцям. Куншт: URL: https://kunsht.com.ua/dopomoga-pereselencyam/ (дата звернення: 10.04.2024)
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Відомості Верховної Ради. 2015. № 1. Ст. 1.
Маркова М. В., Піонтковська О. В., Соловйова А. Г. Вплив вимушеного переміщення на психоемоційну сферу дитини. Український вісник психоневрології. 2017. Т. 25, вип. 4 (93). С. 41–48.
Міністерство охорони здоров’я України. URL: https://moz.gov.ua/medichna-dopomoga-vimushenim-pereselencjamzakordonom (дата звернення: 12.04.2024)
Охорона психічного здоров'я в умовах війни: у 2 т. А. Кім та ін.; голов. ред. О. Дубчак. Київ. Наш Формат, Америк.-укр. мед. фундація, 2017.
Сердюк Л. З. Особливості надання психологічної допомоги внутрішньопереміщеним особам внаслідок конфлікту на сході України. Укр. психолог. журн. 2020. № 1. С. 176–187. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukpsj_2020_1_13. (дата звернення: 12.04.2024)
Стриженко В. І. Аналіз нормативного врегулювання системи захисту населення і військовослужбовців у надзвичайних ситуаціях минулого і воєнного часу. Військова медицина України. 2018. Т. 18, № 3. С. 28–35. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2018_18_3_6. (дата звернення: 12.04.2024)
Alayarian A. Children, torture and psychological consequences. Torture. 2009. Vol. 19 (2). P. 145–156.
Bernardon S., Pernice-Duca F. A family perspective to recovery from posttraumatic stress in children. The Family Journal. 2010. Vol. 18. Р. 349–357.
Masten A. S., Narayan, A. J. Child Development in the Context of Disaster, War, and Terrorism: Pathways of Risk and Resilience. Annual Review of Psychology, 2012. №63. Р. 227–257.
Miller K. E., Rasmussen A. The Mental Health of Civilians Displaced by Armed Conflict: An Ecological Model of Refugee Distress. Epidemiology and Psychiatric Sciences, 2017. №26(2). Р. 129–138.
Psychological Difficulties among Children and Adolescents with Ethnic Danish, Immigrant, and Refugee Backgrounds. Leth I., Niclasen J., Ryding E. [et al.] Scandinavian Journal of Child and Adolescent Psychiatry and Psychology. 2014. Vol. 2(1). P. 29–37.
Seligman M. E. P., Csikszentmihalyi M. Positive psychology: An introduction. American Psychologist. 2000. Vol. 55(1). P. 5–14.
Seligman M. E. P. Positive Psychology: Fundamental Assumptions. Psychologist. 2003. P. 126–127.
Shaheen M. The mental health and psychological well-being of refugee children: an exploration of risk, resilience and protective factors. London: University of East London, 2012. 230 р.
United Nations High Commissioner for Refugees. Global Trends: Forced Displacement in 2018. Geneva: UNHCR, 2019.
World Health Organization. Building Back Better: Sustainable Mental Health Care after Emergencies. Geneva: WHO, 2013.