ДИНАМІКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА УЛЬТРАЗВУКОВИХ ПАРАМЕТРІВ БІЛОЇ ЛІНІЇ ЖИВОТА ЯК КРИТЕРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ВТРУЧАННЯ У ЖІНОК З ПІСЛЯПОЛОГОВИМ ДІАСТАЗОМ

Анотація

Мета: визначити ефективність реабілітаційної програми для жінок з післяпологовим діастазом прямих м’язів живота за показниками ультразвукової діагностики та якості життя.Методи. Обстежено 41 жінку віком 22,9±1,0 років після вагінального пологорозрішення з ознаками післяпологового діастазу прямих м’язів живота. Групу порівняння склали 19 жінок, які відновлювались упродовж післяпологового періоду самостійно, згідно загальних рекомендацій щодо ведення післяпологового періоду. Основну групу склали 22 жінки, які упродовж 8 тижнів тричі на тиждень отримували реабілітаційні втручання у вигляді програми фізичної терапії – гіпопресивні вправи, вправи для м’язів тулуба та живота, кінезіологічне тейпування ділянки діастазу, навчання щодо рухового режиму з врахуванням діастазу. Ефективність програми оцінювали за ультразвуковими маркерами діастазу та опитувальником SF-36.Результати дослідження. У групі жінок, що займались за розробленою реабілітаційною програмою, спостерігалось значне зменшення відстані між прямими м’язами на 22,9% (на рівні 2 см вище пупка) та 24,7% (на рівні 5 см вище пупка) у стані спокою, а також 14,5% (на рівні 2 см вище пупка) та 18,2% (на рівні 5 см вище пупка) при ізометричному напруженні (р<0,05 порівняно з вихідними параметрами та показниками групи порівняння). Результати повторного визначенні якості життя за SF-36 показали значне покращення в обох групах, з перевагою основної групи (р<0,05): поліпшення фізичного функціонування (38,0%), рольового функціонування (39,4%), зниження інтенсивності болю (50,1%) та покращення загального стану здоров'я (42,2%) В основній групі також спостерігалось вираженіше покращення за усіма підшкалами психічного компоненту якості життя, зокрема соціального функціонування та емоційного функціонування, де покращення становило 62,7% та 42,5% відповідно. Найбільше покращення в основній групі відбулося за показниками психічного здоров'я – 52,9%, що вказує на значний позитивний вплив реабілітації на психологічний стан жінок.Висновки. Застосування реабілітаційного втручання (терапевтичних вправ, кінезіологічного тейпування, навчання щодо рухових особливостей) спричинило статистично значуще (р<0,05) покращення стану обстежених жінок за величиною діастазу (УЗД) та за всіма підшкалами SF-36, що дозволяє рекомендувати його до клінічного застосування.