СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПРОЯВИ, МЕХАНІЗМИ ТА ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ АСОЦІЙОВАНОГО З РОЗЛАДАМИ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ В УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Автор(и)

  • Олег ФІТЬКАЛО ДНП «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького» https://orcid.org/0000-0001-6321-9518
  • Вячеслав ЗАІКА Державний заклад «Центр психічного здоровя та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України https://orcid.org/0009-0000-4908-8769

DOI:

https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-2-14

Ключові слова:

ПТСР, РВА, коморбідна патологія

Анотація

Війна накладає величезний психологічний тягар на населення України, що супроводжується зростанням частоти розвитку психічних і поведінкових розладів як серед населення назагал, так і у комбатантів. Військові дії чинять значний вплив на особистість та є основною причиною бойових психічних травм, гострих стресових і посттравматичних стресових розладів, особливо з врахуванням складного та напруженого характеру сучасної праці військових, використання надпотужних засобів ураження з різноманітними факторами впливу. В умовах активних військових дій в Україні посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) (posttraumatic stress disorder, PTSD) став вкрай важливою проблемою стану здоров’я як військовослужбовців-комбатантів, так і цивільного населення. Узагальнення досвіду дослідження бойового ПТСР з часу введення поняття в психіатричну практику (1980) свідчить про його багатофакторність. Наукова новизна. Різноманітність комбінацій психогенних, ендогенних та соматогенних етіопатогенетичних факторів та їх комбінацій зумовлює поліморфізм клінічної симптоматики, частоту коморбідних та адиктивних станів. Клінічними проявами є повторні переживання елементів травматичної події в ситуації «тут і зараз», що може проявлятися тривогою і панікою, іноді гнівом, злістю, почуттям провини чи безнадійності, прагненням уникати внутрішніх та зовнішніх стимулів, які асоціюються зі стресором [7]. Симптоми переважно виникають протягом шести місяців від стресового впливу, до того ж пусковими чинниками виступають події, які здатні викликати дистрес практично у будь-якої людини, який має віддалені наслідки у вигляді посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та не завжди діагностується, а відтак – не отримує вчасно ефективного лікування.Мета дослідження – виявлення клінічних специфічних симптомів ПТСР ускладненого адиктивною та іншою коморбідною патологією в учасників бойових дій Результати: проведено оцінювання клінічної симптоматики ПТСР та її частоту: найчастішими проявами у комбатантів з ізольованим ПТСР були симптоми уникання (88,66 ± 2,58 %), у половини - фіксувались нав’язлива поведінка (51,33 ± 4,08 %) та надмірне збудження (50,66 ± 4,08 %), а відстороненість і заціпеніння реєструвались лише у п’ятої частини пацієнтів (20,66 ± 3,31 %).Висновки. Окрім зазначених симптомів, достатньо широку розповсюдженість мали ознаки загального погіршення здоров’я, яке відмічали у 379 (88,02 ± 5,16 %) обстежуваних. Достатньо велика кількість респондентів зазначала наявність у себе поведінкових розладів у вигляді підвищеної дратівливості – 20,75 ± 5,57 %, нервозності – 30,19 ± 6,31 %, апатії – 16,98 ± 5,16 % та загальмованості – 11,32 ± 4,35 %. У половини учасників відмічено високий рівень вживання алкоголю, споживання тютюнових виробів, недостатній сон поганої якості, низький рівень рухової активності.

Посилання

Baker T. B., Piper M. E., Fiore M. C., McCarthy D. E., Majeskie M. R. Addiction motivation reformulated: An affective processing model of negative reinforcement. Psychological Review. 2004. Vol. 111. P. 33–51. DOI: 10.1037/0033-295X.111.1.33

Begle A. M., Hanson R. F., Danielson C. K., McCart M. R., Ruggiero K. J., Amstadter A. B., et al. Longitudinal pathways of victimization, substance use, and delinquency: findings from the National Survey of Adolescents. Addictive Behaviors. 2011. Vol. 36, № 7. P. 682–689. doi: 10.1016/j.addbeh.2010.12.026

Haller M., Chassin L. A test of adolescent internalizing and externalizing symptoms as prospective predictors of type of trauma exposure and posttraumatic stress disorder. Journal of Traumatic Stress. 2012. Vol. 25. P. 691–699. https://doi.org/10.1002/jts.21751

Harrison J. E., Weber S., Jakob R., Chute C. G. ICD-11: an international classification of diseases for the twenty-first century. BMC Medical Informatics and Decision Making. 2021. Vol. 21, Suppl. 6. P. 206. DOI: 10.1186/s12911-021-01534-6

Kaysen D., Atkins D., Simpson T., Stappenbeck C., Blayney J., Lee C. M., Larimer ME. Proximal relationships between PTSD symptoms and drinking among female college students: Results from a Daily Monitoring Study. Psychology of Addictive Behaviors. 2014. Vol. 28, № 1. P. 62–73. DOI: 10.1037/a0033588

Mauro C., Reynolds C. F., Maercker A., Skritskaya N., Simon N., Zisook S., et al. Prolonged grief disorder: clinical utility of ICD11 diagnostic guidelines. Psychological Medicine. 2019. Vol. 49, № 5. P. 861–867. DOI: 10.1017/S0033291718001563

Merians A. N., Spiller T., Harpaz-Rotem I., Krystal J. H., Pietrzak R. H. Post-traumatic Stress Disorder. Medical Clinics of North America. 2023. Vol. 107, № 1. P. 85–99. DOI: 10.1016/j.mcna.2022.04.003

Mureșanu I. A., Grad D. A., Mureșanu D. F., Dobran S. A., Hapca E., Strilciuc Ș., et al. Evaluation of post-traumatic stress disorder (PTSD) and related comorbidities in clinical studies. Journal of Medicine and Life. 2022. Vol. 15, № 4. P. 436–442. DOI: 10.25122/jml-2022-0120

Reed G. M., First M. B., Kogan C. S., Hyman S. E., Gureje O., Gaebel W., et al. Innovations and changes in the ICD11 classi- fication of mental, behavioural and neurodevelopmental disorders. World Psychiatry. 2019. Vol. 18, № 1. P. 3–19. DOI: 10.1002/wps.20611

Taillieu T. L., Afifi T. O., Zamorski M. A., Turner S., Cheung K., Stein M. B., Sareen J. Clinical Epidemiology of Alcohol Use Disorders in Military Personnel versus the General Population in Canada. The Canadian Journal of Psychiatry. 2020. Vol. 65, № 4. P. 253–263. DOI: 10.1177/0706743720902651

Wisco B. E., Marx B. P., Miller M. W., Wolf E. J., Mota N. P., Krystal J. H., et al. Probable Posttraumatic Stress Disorder in the US Veteran Population According to DSM-5: Results From the National Health and Resilience in Veterans Study. The Journal of Clinical Psychiatry. 2016. Vol. 77, № 11. P. 1503–1510. DOI: 10.4088/JCP.15m10188

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Як цитувати

ФІТЬКАЛО, О., & ЗАІКА, В. (2025). СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПРОЯВИ, МЕХАНІЗМИ ТА ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ АСОЦІЙОВАНОГО З РОЗЛАДАМИ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ В УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я, (2(20), 103-108. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-2-14