ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИКА AEROCOCCUS VIRIDIANS В ПРОФІЛАКТИЦІ ЛАКТАЦІЙНОГО МАСТИТА У ПОРОДІЛЬ З ЛАКТОСТАЗОМ

Анотація

Багаточисленними дослідженнями було продемонстрована суттєва роль мікробінома людини для його здоров'я.На сучасному етапі мікробіоту грудного молока можливо визначити, як сукупність коменсальної взаємодії між собою мікроорганізмів, репрезентуючих у складну організовану екосистему.В попередніх дослідженнях було встановлено, що у вагiтних перед пологами та породіль без осередкiв iнфекцiї на молочній залозі мешкають представники облiгатної мiкрофлори – Aerococcus viridans, що мають сильну продукцiю пероксиду водню З плином часу у післяпологовому періоді мало місце зростання висівання Aerococcus viridans з 23.8% до 86,7% (р<0,05).Вищезгадана тенденція відбувалась паралельно із зменшенням колонізації різних ділянок молочної залози Staphilococcus aureus та Грам-негативними ентеробактеріями.Проведені дослідження дають змогу в застосовувати перспективний метод профілактики мастита за допомогою пробіотика, який складається з Aerococcus viridians.Мета дослідження. Визначити мікробіологічний стан молочних залоз у породіль з лактостазом до та після застосування пробіотика, який містить Aerococcus viridan та його ефективність в профілактиці лактаційного маститу. Матеріали та методи дослідження. Мікробіологічний стан молочних залоз проводився з ділянок аreola mammaе та papilla mammae у 34 породіль з лактостазом до та після приняття перорально пробіотика, з подальшою ідентифікацією бактеріальної флори. Для висівання Aerococcus viridians застосовувалась селективно-індикаторне середовище.Результати і обговорення. Мікробіологічне дослідження було проведено у 34 породіль з лактостазом до та після перорального приняття пробіотика, який містив Aerococcus viridians. Бактеріологічний склад був представлений 13 видами патогенної, умовно-патогенної та сапрофітної мікрофлори.У породіль з лактостазом на різних ділянках молочних залоз відмічалось значне висівання Staphilococcus aureus (52.9%–73.5%) та ентеробактеріальної мікрофлори, які спричиняють розвиток лактаційного маститу. При цьому дуже низький відсоток висівання відмічалось з різних ділянок молочної залози Aerococcus viridians (5.9±4.0%).Після застосування пробіотика достовірно знижувалось висівання Staphilococcus epidermidis, Staphilococcus aureus, Micrococcus sp. Enterobacter aerogenes, E. сolli, Klebsiella pneumonia. Не відмічалось суттєвих змін у кількості висівання Staphilococcus saprofiticus, Bacillus sp. та Candida sp. Висівання же Aerococcus viridians достовірно зростало до 82,3% (р<0,05).У 34 породіль з лактостазом клінічні прояви зникали на 3-7 добу після прийняття пробіотика. В 1 випадку (2,9%) перебіг лактостаза закінчився появою клініки лактаційного маститу. Висновки. Застосування пробіотика, який містить Aerococcus viridians у породіль з лактостазом призводить до зміни мікробіоти молочної залози від зниження патогенної мікрофлори та зростанню мікроорганізмів які мають значні антагоністичні властивості по відношенню до збудників лактаційного маститу.