РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.18Ключові слова:
особистість, типи компетентностей, емоційна компетентність, емоційний інтелект, компоненти емоційної компетентності, рівні розвитку емоційної компетентностіАнотація
У статті здійснено спробу розкрити сутність феномена емоційної компетентності особистості, а також проаналізувати типи компетентностей особистості та на їх основі визначити компоненти та маркери рівня розвитку емоційної компетентності. Продемонстровано різноманітність підходів до визначення компетентності. Проаналізовано конструкт емоційної компетентності, що складається з чотирьох базових компонентів – рефлексії, саморегуляції, регуляції взаємин та емпатії, які утворюють чотири функціональні блоки – поведінковий, когнітивний, інтраперсональний та інтерперсональний. Визначено, що близькими до поняття «емоційна компетентність» є «особистісна компетентність», «соціальна компетентність», «соціально-психологічна компетентність», «рольова компетентність» та «комунікативна компетентність». Поняття «емоційна компетентність» визначено як готовність і здатність людини гнучко управляти власними емоційними реакціями та реакціями інших людей, адекватно до ситуацій і умов, що змінюються, та використовувати ці здатності для досягнення важливих цілей як у житті загалом, так і у професійній діяльності зокрема. У структурі емоційної компетентності особистості виокремлено компоненти (афективно-когнітивний, ціннісно-мотиваційний, поведінково-діяльнісний) та рівні (високий, достатній, середній, низький). Подано особистісну характеристику емоційно компетентної людини, якій властиві врівноваженість, сумлінність, доброзичливість, комунікабельність, відкритість; людина, яка легко уживається з іншими й перебуває у злагоді із собою, здатна контролювати власні емоції, адекватно оцінюючи їх природу й причину. Констатовано, що наявні наукові здобутки є недостатніми для чіткого розуміння феномена емоційної компетентності та основи вивчення психологічних підходів до розуміння емоційної компетентності, обґрунтовано визначення цього феномена як методологічного фундаменту конструювання та реалізації розвивальних програм. Перспективою дослідження визначено з’ясування функціональних конструктів розвитку емоційної компетентності особистості.
Посилання
Андреева И.Н. Предпосылки развития эмоционального интеллекта. Вопросы психологии. Минск, 2007. № 5. С. 57–65.
Бреус Ю.В. Феномен емоційного досвіду в структурі емоційного інтелекту. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». Херсон, 2014. № 1. С. 127–134.
Власова О.І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку : монографія. Київ : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. 308 с.
Дерев’янко С. Актуалізація емоційного інтелекту в емоціогенних умовах. Соцiальна психологiя. Киiв, 2008. № 1 (27). С. 96–104.
Єрмаков Т.І. Індивідуальне розуміння концепту «Я» як ключова компетентність особистості в умовах сучасного інформаційного суспільства. Наукові студії із соціальної та політичної психології. Київ : Міленіум, 2002. Вип. 6 (9). С. 200–207.
Зарицька В.В. Теоретико-методологічні основи розвитку емоційного інтелекту у контексті професійної підготовки : монографія. Запоріжжя : КПУ, 2010. 304 с.
Зимняя И.А. Ключевые компетенции как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании : учебное издание. Москва : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. 40 с. Серия: Труды методологического семинара «Россия в Болонском процессе: проблемы, задачи, перспективы».
Матійків І.М. Розвиток емоційної компетентності майбутніх фахівців професій типу «людина–людина»: психологічний аспект. Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні : матеріали наук.-техн. конф. наук.-педаг. працівників. Львів, 2012. С. 240–243.
Раєвська Я.М., Андрющенко К.О. Вплив емоційного інтелекту на професійну успішність працівників Державної служби зайнятості. Габітус. Вип. 25. 2021. С. 108–112. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.25.18. URL: http://habitus.od.ua/journals/2021/25-2021/20.pdf.
Філіппова І. Емоційний інтелект як засіб успішної самореалізації. Вопросы психологии, 2007. № 4. С. 68–79.
Bar-On R. Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory. Handbook of emotional intelligence. San Francisco : Jossey-Bass, 2000. P. 363–388.
Berezka, S., Panasenko, E., Zhukova, O., Radchuk, H., Sobolyeva, S., & Raievska, Y. Neuropsychological Peculiarities of Studying Future Psychologists’ Emotional Intelligence. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 2021. No. 12(2), pp. 38–52.
Gardner H. Frames of mind. New York : Basic Books, 1983.
Mayer J.D., P. Salovey. The intelligence of emotional intelligence. Intelligence. New York : Basic Books, 1993. Pp. 433–442.