ЕМОЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ У ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ

Анотація

У статті означено поняття емоційного розвитку дитини як її здібність відчувати, управляти і проявляти свої емоції та почуття і на цій основі ефективно будувати відносини та активно досліджувати своє оточення. Доведено, що емоційний розвиток дитини призводить до формування необхідних навичок як: самоусвідомлення, емоційної регуляції, відповідального прийняття рішень, побудові стосунків, які однозначно впливатимуть на успіхи дитини у різноманітних соціальних середовищах. Визначено огранізаційно-методичні аспекти емоційного розвитку дитини: налаштування на почуття та емоції дітей (це дозволить більш ефективно реагувати на потреби дітей та пропонувати більш конкретні рекомендації, які допомагають їм справлятися зі своїми емоціями); створення атмосфери допомоги дітям у розпізнаванні та розумінні емоції (розмова з дітьми та навчання їх емоціям допомагає їм краще усвідомлювати власні емоції, а також емоції інших); встановлення обмеження на недоречний прояв емоцій (діти повинні знати, що це нормально переживати сильні емоції, і нормально мати цілу низку емоцій та почуттів. Також важливо встановити обмеження на агресивну, небезпечну поведінку); дорослий повинен бути взірцем для наслідування (демонструючи дітям, як він (дорослий) розуміє емоції та справляється з ними, він допомагає їм вчитися на його прикладі). А також корисним є використання вправ для зняття емоційного напруження (техніки дихання, тілесні техніки, активності на вивільнення емоційної напруги) та ігри з емоціями (гра MEMO, гра «Світ на виворіт», емоційний кубик, метафоричні картки з емоціями «Кактус» Ю. Святенко).