ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО СТАНУ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

У статті проаналізовано результати дослідження щодо виявленого взаємозв’язку між рівнем психічної напруженості та обставинами, у яких опинились українці через війну та здоров’ям. Мета статті. Встановлення взаємозв’язку між психічною напруженістю та обставинами у яких українці опинились через війну, а також станом здоров’я. Висновки. Зокрема виявлено прямий слабкий статистично значущий зв’язок між рівнем психічної напруженості та обставинами, у яких опинились українці через війну. Тобто, виявлено прямий статистично значущий зв’язок середньої сили між рівнем психічної напруженості та: виїздом за кордон; наявністю близьких людей, які знаходяться в місті, де ведуться активні бойові дії; наявністю близьких людей, які беруть участь у бойових діях; сприйняттям особистістю подій як травмуючого досвіду; відчуттям страху через війну. Серед результатів дослідження представлено наявність непрямого статистично значущого зв’язку середньої сили між рівнем психічної напруженості та вірою у перемогу України. Віра у перемогу з одного боку виступає психологічним захистом, який мінімізує психічну напругу, а з іншого постає певним психотерапевтичним стимулом, який надає не лише точну опори, а й дозволяє проектувати найсприятливіші сценарії розвитку подій. Віра у перемогу постає конструктивною стратегією копінг-поведінки, яка забезпечує розвиток позитивних психологічних установок, які оптимізують внутрішній психологічний стан. У статті також продемонстровано наявність взаємозв’язку між рівнем психічної напруженості та станом здоров’я українців через війну. Зокрема, було встановлено прямий статистично значущий зв’язок середньої сили між рівнем психічної напруженості та частотою головної болі, кількістю запаморочень, розладами травної системи та проблемами з апетитом, а також випадінням волосся, проблемами з пам’яттю, швидкою втомлюваністю, проблемами зі сном та дратівливістю.Важливим механізмом зниження психічної напруги українців є надання психологічної допомоги, яка зможе допомогти особистості змінити ставлення до воєнної травматизації, зокрема сприятиме посттравматичному зростанню. Важливою умовою такого переосмислення є пошук нових способів взаємодії з оточенням, відновлення здатності до сенсотворення, пошуки нових смислів та ціннісно-смислових періорієнтацій, нового рефлексивного та відповідального життєтворення.