ВПЛИВ БАЗОВОЇ ДОВІРИ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.1.8Ключові слова:
довіра, фундаментальні припущення, психологічне здоров’я, психологічне благополуччя, щастяАнотація
Мета статті – виявити як базова довіра впливає на психологічне здоров’я людини, та такі його прояви як психологічна якість життя, суб’єктивне відчуття щастя, психологічне благополуччя тощо. Методологія: У дослідженні взяли участь 220 респондентів, середній вік – 33 роки, за професією – студенти, та фахівці з різних спеціальностей, 180 жінок, 40 чоловік. Для вивчення установки на довіру була взята шкала довіри з Вісбаденського опитувальника з Позитивної психології (WIPPF) Н. Пезешкіана та X. Дайденбаха. Для вивчення різних аспектів психологічного здоров’я біли вибрані такі методики: Опитувальник афективного балансу Н. Бредберна; Шкала задоволеності життям Е. Дінера; Шкала психологічного благополуччя К. Ріфф; Шкала суб’єктивного щастя С. Любомирски; Опитувальник для вивчення якості життя особистості О.А. Чиханцової; Шкала когерентності (зв’язаності) А. Антоновського. Результати і висновки: Виявлено, що установка на довіру позитивно, на середньому рівні корелювала із показниками психологічного здоров’я, як воно розуміється у цілій низці шкіл, а саме: з позитивним балансом афекту, задоволеністю життям, суб’єктивним щастям, якістю життя, психологічним благополуччям. В цього можна зробити висновок, що установка на довіру, віра у доброзичливість світу, інших людей, віра у себе є фундаментом психологічного здоров’я особистості, хоч і далеко не єдиним чинником, що впливає на таке здоров’я. Довіра – це базова характеристика, яка більшою мірою формується на ранніх етапах онтогенезу, тоді як психологічне здоров’я людини, та такі його прояви як психологічна якість життя, суб’єктивне відчуття щастя, психологічне благополуччя – є комплексними, інтегральними характеристиками, на які впливають велика кількість факторів. Отриманий результат показує, що довіра впливає на результуюче відчуття людини щодо перебігу її життя; довіра підтримує суб’єктивне відчуття щастя людини і її психологічне благополуччя. Єдиним результатом, який не був узгодженим з попередніми – відсутність кореляції між довірою та показниками відчуття когерентності (зв’язаності), що потребує додаткового дослідження, яке може стати перспективою на подальші розвідки.
Посилання
Каргіна Н.В., Рубський В.М. Психологічна підтримка психологічного благополуччя особистості. Теорія і практика сучасної психології. 2020. № 2. С. 28–32. DOI https://doi.org/10.32840/2663-6026.2020.2.4
Луценко Ю.А. Теоретико-методологічні аспекти надання психосоціальної підтримки окремим категоріям населення на основі салютогенного підходу. Габітус. 2021. Вип. 27. С. 204–208. DOI https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.27.34
Отенко С. Почуття пов’язаності – джерело щастя. Щастя та сучасне суспільство: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (Львів, 20–21 березня 2020 р.). Львів: СПОЛОМ, 2020. С. 190–193.
Радько О.В. Феномен психологічного благополуччя особистості в сучасній психології та його компоненти: теоретична модель. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 6, Т.1. С. 148–152. DOI https://doi.org/10.32840/2663-6026.2019.6-1.30
Ситник С.В., Пивоварчик І.М. Довіра до людей та її прояв у міжособистісній взаємодії. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, 2021. № 5, С. 59–65.
Álvarez ÓS, Ruiz-Cantero MT, Cassetti V, Cofiño R, Álvarez-Dardet C. Salutogenic interventions and health effects: a scoping review of the literature. Gac Sanit. 2021. No 35(5). P. 488–494
Chykhantsova O.A. A person’s quality of life and features of its measurement. Insight: the psychological dimensions of society, 2020, No 4, P. 11–28. DOI: 10.32999/2663-970X/2020-4-1
Diener E. New Findings and Future Directions for Subjective Well-Being Research. The American psychologist. 2012. No 67. P. 590–597.
Erikson E.H. Childhood and Society. (2nd ed.). New York: Norton; 1993.
Govier T. Self-Trust, Autonomy, and Self-Esteem. Hypatia. 1993. Vol. 8, No. 1, P. 99–120. https://www.jstor.org/stable/3810303
Janoff-Bulman R. Shattered assumptions. New York. NY: Free Press,1992.
Kryazh I. The Positive Effect of Nature Connectedness on Psychological Wellbeing: The Significance of Trust as a Mediator. Psychology. Journal of Higher School of Economics, 2019. Vol. 16. No 1. P. 27–49.
Lyubomirsky S., King L., Diener E. The benefits of frequent positive affect : Does happiness lead to success? Psychological Bulletin. 2005. № 131. Р. 803–855.
Poulin M., Cohen R. World benevolence beliefs and well-being across the life span. Silver Psychol Aging., 2008. Vol. 23(1). P. 13–23. doi: 10.1037/0882-7974.23.1.13
Ryff C. The Structure of Psychological Well-Being Revisited. Journal of Personality and Social Psychology. 1995. Vol. 69. № 4. P. 719–727.
