ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ З КЛІЄНТАМИ

Анотація

У статті визначено, що емоційний інтелект є важливим чинником, що визначає ефективність професійної діяльності соціальних працівників. Він включає здатність розпізнавати, розуміти та регулювати власні емоції, а також емпатію – врахування емоційного стану клієнтів. Високий рівень емоційного інтелекту сприяє налагодженню довірливих відносин, що є критично важливим при роботі з вразливими групами населення. Зазначено, що соціальні працівники з розвиненою емоційною компетентністю ефективніше справляються зі стресовими ситуаціями, приймають зважені рішення та підтримують стабільний емоційний стан у складних умовах. Це позитивно впливає як на якість соціальних послуг, так і на зниження рівня конфліктності у взаємодії з клієнтами. Емпатія допомагає глибше розуміти потреби клієнтів, що сприяє індивідуальному підходу до кожної ситуації та підвищенню результативності соціальної роботи. Показано, що емоційний інтелект також визначає рівень комунікативних навичок соціальних працівників. Контроль емоцій та саморегуляція дозволяють уникати імпульсивних реакцій у стресових ситуаціях, що є важливим для ведення переговорів, вирішення конфліктів і підтримання професійної комунікації. Окрім того, високий рівень емоційного інтелекту сприяє зниженню ризику професійного вигорання, адже соціальні працівники часто зазнають значного психологічного навантаження. Доведено, що працівники з розвиненим емоційним інтелектом здатні оцінювати ситуацію з різних перспектив, що сприяє прийняттю обґрунтованих рішень та конструктивному вирішенню проблем. Дослідження підтверджують, що спеціалісти, які проходили тренінги з розвитку емоційного інтелекту, демонструють вищу ефективність у взаємодії з клієнтами, швидше адаптуються до змінних умов роботи та забезпечують високий рівень задоволеності отримувачів соціальних послуг. Визначено, що рівень емоційного інтелекту залежить від особистісних характеристик працівника, специфіки його діяльності та рівня організаційної підтримки. Тому розвиток емоційної компетентності слід розглядати як комплексний процес, що включає професійне навчання, супервізію та застосування психологічних методик. Запропоновано низку рекомендацій щодо його розвитку. До них належать впровадження навчальних програм, розвиток навичок саморефлексії, тренінги з комунікації, створення сприятливого робочого середовища та використання технологій емоційного самоконтролю.