ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН КЛІЄНТІВ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.1.7Ключові слова:
соціальні мережі, психологічний стан, клієнти соціальних служб, підтримка, соціальна ізоляція, онлайн-ресурсиАнотація
У статті визначено, що аналіз впливу соціальних мереж на психологічний стан клієнтів соціальних служб є актуальною темою, оскільки технології соціальних мереж активно інтегруються в життя людей, зокрема тих, хто потребує соціальної підтримки. Соціальні мережі можуть як позитивно, так і негативно впливати на психологічний стан користувачів, зокрема клієнтів соціальних служб. З одного боку, вони надають можливість швидко отримати інформацію, підтримку та консультації. Це важливо для осіб, які перебувають в соціальній ізоляції, оскільки соціальні мережі дозволяють зберігати зв’язок із родиною та друзями, а також долучатися до онлайн-груп підтримки. Через такі ресурси клієнти можуть знайти спільноти з подібними проблемами, що знижує рівень стресу та депресії. Доступ до освітніх ресурсів та правової інформації також допомагає підвищити рівень самооцінки та покращити емоційний стан. Показано, що соціальні мережі можуть посилювати стрес і депресію через порівняння себе з іншими користувачами, що часто призводить до почуття неповноцінності та соціальної ізоляції. Особливо негативний вплив має токсична поведінка в онлайн-просторі, така як булінг чи насмішки, яка може погіршити психологічний стан. Крім того, тривале перебування в мережі заміщує реальні соціальні контакти, що також може спричиняти відчуття самотності. Важливою проблемою є також залежність від соціальних мереж, що може погіршити емоційний стан, а також питання конфіденційності та безпеки персональних даних. Доведено, що соціальні мережі мають двосічний вплив на психологічний стан клієнтів соціальних служб. Для ефективного використання соціальних мереж у роботі з цією категорією осіб обґрунтовано необхідність розробки індивідуалізованих стратегій, які враховують вразливості клієнтів і сприяють мінімізації негативного впливу, при цьому акцентуючи увагу на позитивних аспектах, таких як підтримка та соціалізація. У статті також пропонуються рекомендації для соціальних працівників, які допоможуть максимізувати позитивний ефект від використання соціальних мереж і знизити ризики для психологічного здоров’я клієнтів.
Посилання
Гуцуляк Д. М. Роль інформаційно-медійних технологій як інструменту гібридної війни. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2024. Том 35 (74). № 3. Частина 2. С. 52–58. doi: 10.32782/2710-4656/2024.3.2/09
Гринь О. О. Вплив соціальних мереж на забезпечення національної безпеки держави. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 7. С. 254–256. doi: 10.32782/2524-0374/2023-7/58
Коханій М. С. Мережеві технології як механізм налагодження ефективної комунікації суб’єктів владних повноважень та інститутів громадянського суспільства. Право та державне управління. 2020. № 1. Том 2. С. 122–127. doi: 10.32840/pdu.2020.1-2.17
Леонов М. А. Цифрова мобільність майбутнього фахівця: сучасні тренди. Alfred Nobel University Journal of Pedagogy and Psychology. 2023. № 2 (26). C. 179–189. doi: 10.32342/2522-4115-2023-2-26-18
Лаврентьєва О. О. Формування професійної цифрової компетентності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей агропромислового профілю в умовах інноваційного розвитку закладу вищої освіти. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. 2022. № 1 (2). С. 6–14. doi: 10.25128/2415-3605.22.2.1
Червінська І., Притуляк О., Мельник Н., Василик М. Професійна мобільність педагога як інноваційний тренд та вимога сьогодення. Гірська школа Українських Карпат. 2022. № 26. С. 104–108. doi: 10.15330/msuc.2022.26.104-108