ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ САМООЦІНКИ ТА ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.3.5Ключові слова:
внутрішньо переміщені особи, вимушене переселення, підлітки, самооцінка, психічні стани, тривожність, агресія, ригідність, фрустрація, кореляційний аналізАнотація
Стаття присвячена вивченню психосоціальних наслідків внутрішнього переміщення осіб підліткового віку в умовах воєнного стану в Україні. Метою дослідження є емпіричне вивчення особливостей самооцінки та психічних станів у внутрішньо переміщених осіб підліткового віку, а також виявлення взаємозв’язків між цими психологічними характеристиками. Емпіричне дослідження проводилося на базі Запорізької гімназії № 32. Загальна вибірка склала 30 учнів дев’ятих класів віком 14-15 років. Для діагностики самооцінки використано Шкалу самооцінки М. Розенберга. Психічні стани досліджувалися за допомогою методики «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка. Збір даних здійснювався через Google Forms з дотриманням принципів анонімності та етичних стандартів роботи з неповнолітніми. Для статистичної обробки даних застосовано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена з використанням програми SPSS Statistics. Дослідження підтвердило гіпотезу про негативний вплив вимушеного переселення на самооцінку та психічні стани підлітків. Так, у групі внутрішньо переміщених осіб виявлено домінування низького рівня самооцінки при значно меншій представленості високого рівня порівняно з контрольною групою, що свідчить про інверсію структури самооцінки між досліджуваними групами. Внутрішньо переміщені підлітки характеризуються несприятливим психоемоційним профілем з підвищеними рівнями тривожності та фрустрації, що суттєво перевищує показники місцевих однолітків. Кореляційний аналіз встановив статистично значущі негативні зв’язки між самооцінкою та основними показниками емоційного неблагополуччя, підтверджуючи припущення про те, що зниження самооцінки закономірно супроводжується підвищенням тривожності і фрустрованості, створюючи передумови для подальшого погіршення психологічного благополуччя. Результати дослідження мають важливе теоретико-практичне значення для наукового обґрунтування психосоціальних наслідків внутрішнього переміщення, а також визначення шляхів психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам підліткового віку, у чому, зокрема, і полягають перспективні напрямки нашого дослідження.
Посилання
Вельдбрехт О., Зінченко Н., Тавровецька Н. Шкала самооцінки Розенберга: українська адаптація та психометричні властивості. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2025. № 13. С. 142–172. DOI: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2025-13-7
Внутрішньо переміщені особи. Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, 2025. URL: https://www.ioc.gov.ua/en/analytics/dashboard-vpo (Дата звернення: 29.09.2025)
Голотенко А. Особливості психосоціального благополуччя внутрішньо переміщених осіб. Вісник: Соціальна робота. 2020. № 1(3), С. 6–9. DOI: https://doi.org/10.17721/2616-7786 .2018/3-1/1
Жданович Ю. М. Особливості адаптації дітей вимушених переселенців. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2017. Вип. 21(1). С. 204–213.
Кудінова М., Кожанова Д. Психологічні особливості внутрішньо переміщених осіб: теоретичний аналіз проблеми. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія. 2024. № 2 (63). С. 17–24. DOI: https://doi.org/10.32689/maup.psych.2024.2.2
Лемак М. В., Петрище В. Ю. Психологу для роботи. Діагностичні методики : збірник. Вид. 2-ге, виправл. Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. 616 с.
Логвинова М. О. Внутрішньо переміщені особи як категорія вимушених мігрантів: поняття та ознаки. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2019. № 11. С. 44–50. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2019-11-6
Михлюк Е., Логовський І. Психологічні особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2024. Вип. 1(7). С. 105–117. DOI: https://doi.org/10.52363/dcpp-2024.1.8
Семикіна О. Й., Федченко В. Й., Явдак І. О., Череднякова О. С., Волкова С. О. Особливості емоційного стану у внутрішньо переміщених осіб. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2020. № 13. С. 23–28. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2020-13-03
Сташук О. О., Кудінова М. С., Галієва О. М. Соціально-психологічне значення аутріч-роботи з внутрішньо переміщеними особами в Україні Науковий журнал Хортицької національної академії. (Серія: Педагогіка. Соціальна робота). 2023. Вип. 1(8). С. 166–179. DOI: https://doi.org/10.51706/2707-3076-2022-8-2
Шиліна Н. Є. Проблема емоційного стану біженців та переселенців за умов військового конфлікту в Україні на прикладі студентів 5 курсу. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2023 Том 34 (73) № 2. С. 30–36. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.2/06
Giordano F., Lipscomb S., Jefferies P., Kwon K. A., Giammarchi M. Resilience processes among Ukrainian youth preparing to build resilience with peers during the Ukraine-Russia war. Front Psychol. 2024 Feb 20. 15, 1331886. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1331886
Goto R., Pinchuk I., Kolodezhny O., Pimenova N., Kano Y., Skokauskas N. Mental Health of Adolescents Exposed to the War in Ukraine. JAMA Pediatr. 2024 May 1. 178(5), 480–488. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2024.0295.
Lai K., Toliashvili B. Community-based Programme for War-affected Children: the Case of Georgia Social Work and Social Policy in Transition. 2010. Vol. 1, Issue 2. P. 92–118
Trubavina Iryna, Karaman Olena, Kamenova Dimitrina, Viktoriia Stepanenko and Yaroslava Yurkiv The response strategy of social work with displaced families and the receiving community (within the context of sustainable development) E3S Web Conf. Volume 280, 2021 Second International Conference on Sustainable Futures: Environmental, Technological, Social and Economic Matters (ICSF 2021) DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202128004010
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





