ВИВЧЕННЯ МОВИ КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ ГУМАНІЗАЦІЇ

Abstract

Розглядається людинотворча функція мови і мовленнєвої форми активності в розвитку відносин у міжособовій взаємодії. Висвітлюється професійний розвиток особистості щодо його зумовленості, з одного боку, вузькопрофесійно-інформаційним передозуванням, а з іншого - “профілактичним впливом” засвоєння людиною мов і образу культури як системи формотворень людського духу, яка захищає його від культурного відчуження.

Підкреслюючи роль світогляду як субстанції людського духу, авторка дослід­жує світоглядну свідомість людства як таку, що не тільки висуває питання про світоглядне (духовне) походження людини і світу, а й вбачає в олюдненні ре­зультат процесу мовного освоєння культури. Іншими словами, олюднення - це спочатку перевтілення в умовного, а потім і в реального носія та відтворювана культури у творця власного образу, мови і спілкування