ВИВЧЕННЯ МОВИ КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТІ ГУМАНІЗАЦІЇ
Анотація
Розглядається людинотворча функція мови і мовленнєвої форми активності в розвитку відносин у міжособовій взаємодії. Висвітлюється професійний розвиток особистості щодо його зумовленості, з одного боку, вузькопрофесійно-інформаційним передозуванням, а з іншого - “профілактичним впливом” засвоєння людиною мов і образу культури як системи формотворень людського духу, яка захищає його від культурного відчуження.
Підкреслюючи роль світогляду як субстанції людського духу, авторка досліджує світоглядну свідомість людства як таку, що не тільки висуває питання про світоглядне (духовне) походження людини і світу, а й вбачає в олюдненні результат процесу мовного освоєння культури. Іншими словами, олюднення - це спочатку перевтілення в умовного, а потім і в реального носія та відтворювана культури у творця власного образу, мови і спілкування
Посилання
Библер В. С. От наукоучения к логике культуры. — М„ 1991.
Воспитание к свободе. — М., 1993.
Коул М. Культурно-историческая психология. — М., 1997.
Філософія освіти в сучасній Україні. — К., 1997.