СТАВЛЕННЯ ДО КОРУПЦІЇ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.3.15

Ключові слова:

корумпованість, ставлення до корупції, сприйняття корупції, «трикутника шахрайства» Крессі, особистість, «темна тріада»

Анотація

На сьогодні корупція залишається поширеним явищем у багатьох країнах світу, особливо в державах із низьким рівнем демократії та прозорості. Вона руйнує економічні та політичні системи, створюючи нерівність, підриваючи довіру до влади й гальмуючи соціально-економічний розвиток. Дослідження психологічних аспектів ставлення до корупції обумовлено його значущістю для розуміння причин і наслідків корупційної поведінки, а також для розробки ефективних стратегій боротьби з корупцією на рівні особистості, суспільства та держави. Метою роботи є виявлення психологічних характеристик ставлення до корупції громадян, його особливостей. У статті подається відмінність між ставленням та сприйняттям корупції. Наголошується, що ставлення до корупції – це особистісна внутрішня установка, яка визначає поведінкову реакцію, тоді як сприйняття корупції стосується оцінки цього явища в суспільному контексті. Розглядаються види ставлення до корупції, яке може варіюватися від активного неприйняття та опору корупційним діям до нейтральної або свідомої підтримки корупції з численними проміжними станами. Розкриваються витоки корупції через «трикутника шахрайства» Крессі (ситуація, мотивація, виправдання) із додаванням четвертого елемента – особистісних здібностей; через тісний зв’язок із такими явищами, як депривація, фрустрація та девіація, які взаємно підсилюють одне одного і штовхають індивіда до «коротких шляхів» задоволення потреб. Робиться акцент на тому, що проблема корупції пов’язана з певними особистісними рисами (брак емпатії, егоцентризм, маніпулятивність, почуття винятковості, уникнення відповідальності). Відзначається зв’язок «темної тріади особистості» (нарцисизм, психопатія та макіавеллізм) з корупційною поведінкою. Макіавеллісти виправдовують корупцію як стратегію, нарциси використовують її для зміцнення статусу, а психопати ігнорують моральні заборони.

Посилання

Зарічанський О. Психологічні витоки корупції. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2022. № 2(16). С. 14–18. https://doi.org/10.17721/BPSY.2022.2(16).3

Кікалішвілі М. В. Соціально-психологічні фактори корупції. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. №4. С. 324–329.

Лозинський О. М. Психологічні чинники інтолерантного ставлення громадян до корупції : дис. … канд. психол. наук: 19.00.05. Київ, 2021. 277 с. URL: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2021/04/Dis_Lozynskyi.pdf

Меленко О. В., Гриндей Л. М., Стратій О. В. Психолого-правові аспекти протидії корупції в Україні на сучасному етапі. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2021. № 5. С. 93–99.

Пархоменко С. Є. Корупційні практики держави як девіація соціальної моралі. Науково-теоретичний альманах Грані. 2016. №19(12). С. 22–27. https://doi.org/10.15421/1716134

Предко М. Є. Вплив корупції на систему публічного управління в Україні. Всеукраїнський науковий часопис «Літопис Волині». 2022. №23. С. 262–267. URL: http://litopys.volyn.ua/index.php/litopys/article/view/397

Предко М. Смислові контексти феномена «корупція». Літопис Волині. 2021. №23. С. 153–159. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.27

Про засади державної антикорупційної політики на 2021–2025 роки. Закон України : Закон України від 20.06.2022. № 2322-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2322-20#Text

Савич І. Підходи до класифікації толерантності в політичній сфері. Український науковий журнал «Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації». URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/105

Сметаніна Н. В. Формування негативного ставлення до корупції як напрям сучасної антикорупційної політики України. Світ без корупції: міф чи реальність? : матеріали дискусійної панелі Першого Харків. міжнар. юрид. форуму «Право та проблеми сталого розвитку в глобалізованому світі» (м. Харків, 3–6 жовт. 2017 р.). Харків, 2017. С. 96–101.

Стан корупції в Україні 2024: сприйняття, досвід, ставлення. URL: https://engage.org.ua/stan-koruptsii-v-ukraini-2024-spryjniattia-dosvid-stavlennia/

Abraham J., Suleeman J., Takwin B. Psychological mechanism of corruption: A comprehensive review. Asian Journal of Scientific Research. 2018. URL: https://philpapers.org/archive/ABRPMO.pdf

Anti-corruption steps Ukraine must take in 2025. URL: https://ti-ukraine.org/en/news/anti-corruptionsteps-ukraine-must-take-in-2025/

Ciziceno M., Travaglino G. A. Perceived corruption and individuals’ life satisfaction: The mediating role of institutional trust. Social Indicators Research. 2019. Vol. 141. №2. pp. 685–701. https://doi.org/10.1007/s11205-018-1850-2

Corrado G., Corrado L., De Michele G., Salustri F. Are Perceptions of Corruption Matching Reality? Theory and Evidence from Microdata. CEIS. 2017. Working Paper No. 420. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3086711

Cressey D. R. Other people’s money; a study of the social psychology of embezzlement. Glencoe, IL: Free Press, 1953. 212 p.

Julián M., Bonavia T. Psychological variables related to corruption: a systematic review. Annals of psychology. 2020. №2(36). pp. 330–339. https://dx.doi.org/10.6018/analesps.36.2.389371

Lee W. S., Guven C. Engaging in corruption: The influence of cultural values and contagion effects at the microlevel. Journal of Economic Psychology. 2013. Vol. 39. pp. 287–300. https://doi.org/10.1016/j.joep.2013.09.006

Leibniz G. W. The Principles of Nature and of Grace, Based on Reason: 1714. URL: https://www.earlymoderntexts.com/assets/pdfs/leibniz1714a.pdf

Pillay K. The psychology of corruption. Corruption Watch. URL: https://www.corruptionwatch.org.za/the-psychology-of-corruption/

Sujeewa G. M. M., Yajid M. S. A., Azam S. M. F., Dharmaratne, I. The new fraud triangle theoryintegrating ethical values of employees. International Journal of Business, Economics and Law. 2018. №16(5). pp. 52–57.

Tan X., Liu L., Huang Z., Zhao X., Zheng W. The dampening effect of social dominance orientation on awareness of corruption: moral outrage as a mediator. Social Indicators Research. 2016. №125(1). pp. 89–102. https://doi.org/10.1007/s11205-014-0838-9

Tan X., Liu L., Huang Z., Zheng W. Working for the Hierarchical System: The Role of Meritocratic Ideology in the Endorsement of Corruption. Political Psychology. 2017. №38(3). pp. 469–479. https://doi.org/10.1111/pops.12341

Tan X., Liu L., Huang Z., Zheng W., Liang, Y. The Effects of General System Justification on Corruption Perception and Intent. Frontiers in Psychology. 2016. №7. pp. 1–11. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01107

Tan X., Liu L., Zheng W., Huang, Z. Effects of social dominance orientation and right‐wing authoritarianism on corrupt intention: The role of moral outrage. International Journal of Psychology. 2016. №51(3). pp. 213–219. https://doi.org/10.1002/ijop.12148

Zhang Y. The relationship between corruption perception and depression: A multiple mediation model. Psychology Research and Behavior Management. 2022. pp. 1943–1954. https://doi.org/10.2147/PRBM.S370045

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-28

Як цитувати

ТЕРЯХІН, О. (2025). СТАВЛЕННЯ ДО КОРУПЦІЇ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, (3 (68), 105-112. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.3.15